Прихильниця здорового харчування юрист Тетяна Тимошенко старанно шукає на полицях столичного супермаркету вівсяну кашу "Російський продукт" для свого дворічного сина Данила. Але саме цієї, на думку молодої матері, найбільш "правильної" вівсянки, у продажі чомусь немає вже кілька тижнів. "Кудись зник і рис: у минулі вихідні на полиці стояла одна-єдина пачка, - дивується Тетяна. - А продавці говорять, що круп немає і не буде".

Якщо дефіцитом стали елементарні крупи, що вже казати про більш екзотичну їжу. Наприклад, бухгалтер Діана Гаряча вже два місяці ніде не може відшукати соєвий сир, яким заміняє молочні продукти. А про святкову вечерю на День святого Валентина Діана навіть згадувати не хоче. "Думала зробити пасту з пармезаном - сиру ніде немає. Коктейль з морепродуктів теж виявився дефіцитом. Навіть улюбленого чоловіком пива Guiness знайти не вдалося, - перераховує вона. - Тому від вишуканих товарів довелося відмовитися".

Грошей немає

Працівники торгівлі, опитані Фокусом, відкрито про проблеми воліють не говорити. Але на умовах анонімності в супермаркетах все-таки визнають: асортимент на полицях бідніє з кожним днем. За словами співробітника великої торговельної мережі, головна проблема супермаркетів у тому, що тепер живі гроші за проданий товар торговці змушені направляти на погашення валютних кредитів, що різко подорожчали, замість того щоб розплачуватися з постачальниками продукції. А ті, у свою чергу, не хочуть або не можуть відвантажувати новий товар, не одержавши оплату за вже проданий. Крім того, торговцям стали недоступні і короткострокові позики, які також раніше направлялися на розрахунки з дистриб'юторами.

"Природно, дистриб'юторські фірми в цих умовах кардинально змінили політику", - розповідає Фокусу супервайзер компанії-постачальника кондитерських виробів і чаю Сергій Шаповал. - Тепер вже ніхто не прагне більше заробити, збільшуючи обсяги продукції. Головне - одержати гроші за те, що поставлено". За його словами, у деяких мережах обсяги несплати за товар досягають 90% від продажів цього товару. "Тому зараз ввели ліміти, - пояснює він. - Тобто ми рахуємо, скільки магазин брав продукції до кризи, і не відвантажуємо ні на копійку більше. А то наберуть товару і не розплатяться".

Вітчизняні покупці більше не готові витрачати в магазинах ті ж суми, що й до кризи. Близько 70% українців вже обмежили свої витрати, а третина співгромадян економить навіть на їжі.

Наша марка

А тим часом вітчизняні гурмани марно шукають заміну улюбленим ласощам. Серед цінителів вишуканих страв і менеджер веб-проектів Наталя Яненко, яка намагалася знайти вітчизняний аналог її улюбленим голландським і французьким сирам зі цвіллю, що зникає з прилавків. "Але це зовсім не те, - зізнається вона. - Краще я нічого не буду їсти, ніж український так званий брі".

Однак, швидше за все, Наталі все-таки доведеться стати більш патріотичною. По-перше, нестабільна валютна ситуація змушує імпортерів обмежувати ввезення в Україну продукції. По-друге, погіршилася ситуація на митниці. "Стало складніше розмитнити продукцію, - розповідає директор з корпоративних зв'язків "Нестле Україна" Геннадій Радченко. - І взагалі, стало складніше з державою: у плані сертифікації, перевірок".

Втім, навіть ці проблеми не викличуть серйозного зниження обсягів поставок, вважає Геннадій Радченко. "Як ми залежимо від збуту, так і він залежить від нас", - відзначає він. Такої ж думки і директор з продажів ТМ "Біола" Євген Костянтинівський. "Платіжна дисципліна погіршилася, але ми передбачали такий розвиток ситуації ще в жовтні, - говорить він, - тому змогли вчасно посилити кредитні умови і припинити роботу з нестійкими контрагентами". У підсумку скорочення поставок "Біоли" за останні два місяці не перевищило 10%. "Причому основна причина - це сезонний спад попиту на соки і прохолодні напої", - відзначає Євген Костянтинівський.

Але диктувати умови постачальникам і кредиторам можуть дозволити собі тільки великі компанії. "А найбільше постраждали від кризи дрібні вітчизняні виробники і дистриб'ютори, - розповідає представник мережі супермаркетів на умовах анонімності. - Адже торговельні мережі розплачувалися з невеликими гравцями ринку в останню чергу, а то й взагалі не розплачувалися. Тому багато з них були змушені зупинити виробництво".

Як би там не було, у найближчому майбутньому українцям доведеться забути про колишній асортимент. "На полицях магазинів будуть домінувати товари економкласу, які через зниження доходів покупців користуються підвищеним попитом, а пропозиція преміум-продукції істотно скоротиться", - прогнозує директор дослідницької компанії RetailStudio Михайло Грищенко.

За словами експерта, зменшиться також і кількість імпорту, що серйозно подорожчав. "Проте напевно буде розширюватися асортимент вітчизняної продукції, включаючи власні марки роздрібних мереж, - вважає Михайло Грищенко. - Так що завдяки кризі ми побачимо нову продукцію і бренди вітчизняного виробництва".

Продається магазин

Але зникнення загрожує не тільки заморським продуктам, але й самим супермаркетам. До кризи мережі стрімко росли - відкривали нові торговельні майданчики, розширювали асортимент і набирали персонал. Все це вимагало ресурсів, які бралися в борг. "Торговельні мережі обтяжені великими боргами по облігаціях і кредитах. Тільки облігацій в обороті перебуває на 6 млрд. грн.", - відзначає начальник аналітичного відділу компанії "Аврора Капітал" Вадим Янковський.

Зараз власники облігацій починають надавати їх до дострокового погашення, але в мереж немає на це коштів. "Продажі рости вже не можуть. Крім того, рітейлові мережі, як правило, є орендарями нерухомості - у них немає активів як таких", - пояснює аналітик Astrum Investment Management Сергій Фурса. У пошуках грошей найбільші торговельні мережі навіть звернулися по допомогу до уряду. У держави просили 4 млрд. грн. рефінансування і конвертування валютних кредитів у гривневі. На думку гендиректора Української торговельної асоціації Ігоря Кишка, якщо держава не надасть великим мережам допомогу, то протягом півроку вони можуть закрити порядку 100 магазинів.

Втім, аналітики сумніваються, що держава зможе виконати вимоги торговельних магнатів. "По державну допомогу зараз звертаються всі: металурги, транспортники, хіміки, будівельники. А сенсу? У держави зараз немає для цього ресурсів, дефіцит бюджету і без того величезний", - говорить керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Millenium Capital Віталій Хандельди.

У більш-менш стійкому становищі перебувають торговельні мережі, які розвивають формати дискаунтерів і гіпермаркетів, оскільки вони в стані залучити клієнтів невисокими цінами. А найскладніше переживають кризу дрібні регіональні мережі. "Наприклад, у Дніпродзержинську стоять порожніми магазини мережі "Велика ложка", - розповідає Сергій Шаповал. - Думаю, незабаром їх виставлять на продаж. Тільки хто ж їх купить?"

Найближчим часом - ніхто, запевняє Віталій Хангельди. "На всякий товар знайдеться покупець - питання тільки в ціні, - відзначає аналітик. - Зараз же ніхто до кінця поки не розуміє, що відбувається: чи продовжуємо ми котитися вниз і, відповідно, очікуємо здешевлення бізнесу, чи наступила стабілізація і дешевше вже не буде". За його прогнозом, у найкращому разі, покупці почнуть виходити на ринок не раніше середини року, коли з'являться перші результати втілення планів порятунку найбільших світових економік, які й будуть ознаками наступаючої стабілізації.

Чи означає це, що в Україну повернуться часи, коли за продуктами ходили винятково на базар? "Стихійні ринки дійсно одержать новий імпульс до розвитку, - прогнозує Вадим Янковський. - Але я сумніваюся, що супермаркети віддадуть свою нішу без боротьби. Споживач вже звик до формату рітейлових мереж, і вони збережуть контроль над ринком". До того ж аналітик впевнений: у торговців ще залишилася можливість поступитися частиною своїх доходів заради зниження цін.