Фінансистів, які жебрають, можна умовно розділити на дві групи: банки з іноземним капіталом моляться на міжнародні фінансові інститути (ЄБРР і ВБ), які простягнули їм нещодавно руку на поміч, а фінустанови з українським корінням - на уряд. За прогнозами експертів, у найближчі місяці додаткові гроші можуть влити відразу в 12-15 банків. Передбачається, що в багатьох з них улаштуються нові акціонери, інші одержать субординовані довгострокові кредити на 5-10 років.

Останню схему вже обкатали: Райффайзен Банк Аваль одержав на початку минулого тижня від Світового банку в борг $70 млн, а від Європейського банку реконструкції та розвитку - $75 млн. Наступний на черзі київський OTP Bank, який, за чутками, почав переговори про продаж 50% акцій ЄБРР. За ним повинні піти проблемні "Надра" і Укрпромбанк, в яких у січні-лютому НБУ ввів тимчасову адміністрацію: чиновники повідомили, що готують обидві фінустанови до націоналізації.

Передбачається, що процес входження Кабінету Міністрів до складу акціонерів горе-банків почнеться наприкінці цього місяця.

Уряд буде дріб'язковим

Першопрохідником в екстреній капіталізації банківської системи у великих розмірах стане уряд. Якщо вірити прем'єр-міністрові Юлії Тимошенко, перша націоналізація української фінустанови повинна відбутися вже на цьому тижні. Як повідомили в Нацбанку, на це претендують дві структури: Укрпромбанк і банк "Надра".

"Ми готуємо документи за цими фінустановами", - сказав директор дирекції банківського регулювання і нагляду НБУ Олександр Кирєєв. Хоча в Кабміні не розкривають деталей угоди, але очікується, що уряд стане власником усіх 100% акцій банків: їх вартість, відповідно до постанови КМУ №960, яка набула чинності у листопаді 2008 р., буде розраховуватися шляхом вирахування з номінальної ціни акцій зобов'язань фінустанов перед кредиторами.

За словами Кирєєва, до 18 лютого заявки на націоналізацію подали лише ці дві структури. Однак найближчим часом експерти прогнозують збільшення претендентів на державний "дах". "У першу чергу це будуть великі й середні банки, власники яких не мають коштів для зростання капіталів. Усього, за нашими оцінками, за держпідтримкою найближчим часом можуть звернутися близько 15 фінустанов", - вважає аналітик інвестиційної групи "Сократ" Роман Сиротян.

Головна причина збільшення числа претендентів на держінвестиції - це перегляд процедури їх одержання. Минулого тижня перший віце-прем'єр-міністр Олександр Турчинов повідомив, що Кабмін підготував проект постанови, який спрощує листопадовий порядок участі держави в капіталізації банків. "Ми відмовилися від старого принципу, коли участь у капіталі фінустанови можлива тільки шляхом фактичної націоналізації. Тепер у нас інший підхід: наприклад, якщо потужному банку потрібна локальна допомога, то держава може брати участь у його капіталі, скажімо, лише на 10%, але, щоправда, не простими, а привілейованими акціями (які дають власникам право на першочергове одержання дивідендів з фіксованої ставки незалежно від рівня прибутку, отриманої АТ)", - заявив він.

До того ж у новій урядовій постанові буде прописана норма, яка дозволяє акціонерам зворотний викуп у держави проданого пакета акцій, - старі акціонери мають на це першочергове право.

Не виключають фінансисти впровадження Кабміном і альтернативних схем. "Адже є й інший хід - надати банку субординований борг (зачислюваний у регулятивний капітал): уряд одержує право не тільки одержувати з нього відсотки, але й виставляти жорсткі умови щодо використання коштів та керування фінустановою. Ми вже запропонували Кабміну таку схему", - зазначив Олександр Киреєв.

За його інформацією, фінансуватися вона буде зі стабілізаційного фонду держбюджету. Оскільки поки що не погоджено процедуру використання в таких цілях кредиту Міжнародного валютного фонду, кошти кредиту stand by вживатися не можуть. Передбачається, що середній термін надання субборгу з боку держави складе три-п'ять років. "Імовірно, обов'язковою вимогою при цьому буде кредитування банками окремих галузей економіки або конкретних проектів", - сказав Роман Сиротян.

Іноземці змусять кредитувати

За аналогічною схемою капіталізувати вітчизняну банківську систему мають намір іноземні фінансові інститути. "У капіталізації братимуть участь три сторони: Європейський банк реконструкції та розвитку, СБ і великі європейські фінустанови, чиї "доньки" представлені в Україні.

Зараз ми ведемо переговори про капіталізацію з 12 банками, на які припадає 50% активів банківської системи. Це наші партнери, з якими ми працюємо вже не один рік. Але в той же час готові розглядати пропозиції щодо співробітництва і від інших українських фінустанови", - підкреслив у бесіді з "ДС" координатор досліджень і зовнішніх справ ЄБРР в Україні Антон Усов.

За його словами, західні донори розглядають сьогодні три схеми надання коштів: відкриття кредитних ліній під конкретні проекти, надання субординованого боргу і придбання акцій фінустанови. "В останньому випадку мова може йти про різні пакети: хоча устав Європейського банку і передбачає покупку не більше 20% акцій фінустанови, однак, думаю, що в нинішніх умовах можуть вноситися до правил зміни", - сказав Вусів.

За повідомленням президента ЄБРР Томаса Мирова, вони на даному етапі готові витратити на банківські проекти в Україні близько $600 млн, але у випадку потреби він не виключає збільшення цієї суми до кінця року.

"Ми готові виділити протягом найближчого року до $750 млн на рекапіталізацію українських банків", - заявив на минулому тижні директор Світового банку з України, Білорусі та Молдови Мартін Райзер. Перше вливання капіталу вже відбулося: 16 лютого НБУ зареєстрував збільшення капіталу Райффайзен Банку Аваль: ВБ продовжив йому раніше наданий субборг на $70 млн, а ЄБРР оформив новий на $75 млн. Практично одночасно з'явилася інформація про переговори із продажу 50% акцій українського OTP Bank Європейському банку реконструкції та розвитку.

Головна мета іноземних фінансових інститутів у даних проектах - це поновлення кредитування, а тому просубсидованим банкам не вдасться згорнути активні операції на кризовий час, як це зробила більшість їх колег. "У першу чергу нас тривожить повна зупинка кредитування економіки, яка відбулася ще в 2008 році. Тому ми готові оперативно вживати заходів. Банк уже істотно спростив процедури капіталізації, і кредитування фінустанов буде вирішуватися у два-три рази швидше, ніж колись. Презентація нових проектів відбудеться вже в березні", - запевнив Антон Усов.

Капітали потрібні майже всім

Прогнозується, що пік докапіталізацій і пов'язаних з ними ротацій у рядах акціонерів припаде на березень-травень. "Вважаю, на сьогоднішній день у додатковій капіталізації в більшій чи меншій мірі потребують 80% українських фінустанов. Адже зараз мова йде навіть не про нарощування активних операцій, а про елементарну платіжну дисципліну, яка поступово погіршується. Наприклад, у нас є клієнт, який очікує свій платіж з іншого банку з 30 грудня. І мова йде не про проблемний банк, у якому введена тимчасова адміністрація, а про нормально функціонуючу фінустанову", - зазначив у інтерв'ю голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук. "Кількість фінустанов - претендентів на капітали, безумовно, збільшиться. Адже все більше банків опиняються у безвихідній ситуації у зв'язку з відтоком депозитів", - погодився з ним старший аналітик ІК "Трійка Діалог Україна" Євгеній Гребенюк.

Експерти вже умовно ділять претендентів на інвестиції на дві групи. У першу зараховують банки з вітчизняним капіталом, багато хто з яких, на думку опитаних "ДС" фінансистів, відправляться в пошуках грошей у Кабмін, у другу - банки з іноземним капіталом, які здебільшого будуть намагатися одержати фінансування від ЄБРР або СБ. Передбачається, що в першу чергу банкіри будуть намагатися оформити капітальні вливання у вигляді субординованого боргу і тільки в крайньому разі почнуть розпродавати свої пакети акцій.