Перевірка капіталом проблеми дефіциту ліквідності на українському фінансовому ринку досягає апогею. Вартість міжбанківських кредитів уже не опускається нижче 30%, а в критичні дні перевищує 80%; Нацбанк практично не рефінансує банки, побоюючись підсилити девальвацію гривні; зовнішнє кредитування неможливо (CDS держоблігацій становить 3750 пунктів), а вкладники знімають депозити, паралізуючи кредитування і збільшуючи кризу неплатежів.

При цьому безробіття і зниження доходів населення збільшують частку проблемних кредитів, що змушує банки всі вільні кошти направляти на резервування. У такій ситуації єдиною можливістю втримати кредитні установи від банкрутства є їх докапіталізація будь-яким чином.

Докапіталізація банків - у першу чергу 17 найбільших і 17 великих - вимога Міжнародного валютного фонду, який погодився виділити Україні кредит в $16,5 млрд тільки за умови проведення восьми аудиторськими компаніями під доглядом Нацбанку стрес-аналізу активів 34 банків та їх докапіталізації. Аудитори до 14 грудня минулого року і 24 лютого нинішнього повинні були переоцінити кредитні портфелі найбільших і великих банків відповідно і їх заставне майно з урахуванням падіння цін на нерухомість (-25%), девальвації гривні та зростання середньої процентної ставки (+25%). Виявлення потенційних збитків вимагає збільшення капіталу.

31 грудня, коли перевірка першої групи банків ще не завершилася, МВФ оцінив обсяг докапіталізації в 8% від ВВП, або $12 млрд, у тому числі 4,5% ($6-9 млрд) - для українських "доньок" іноземних банків. Перевірка 17 банків першої групи показала їх фактичну потребу в 24,7 млрд грн, що дорівнює половині їх сукупного статутного капіталу. Як повідомляв Комерсант-України, 2,8 млрд грн із них не вистачає держбанкам - Ощадбанку та Укрексімбанку, які в грудні одержали від держави 15 млрд грн, 7,2 млрд грн - семи банкам з українським капіталом, а 14,7 млрд грн - восьми "донькам” іноземних банків. Потреби в грошах 17 великих банків ще не підраховані.

Закордон допоможе не всім

У Нацбанку запевняють, що власники майже всіх перевірених банків підтвердили намір збільшити капітал, але поки не всі банки заявили про свої інвестиційні плани і намагаються домовитися про переоформлення діючих кредитних ліній від західних материнських структур. 8 лютого банкіри переконали НБУ дозволити їм зараховувати в регулятивний капітал субординовані кредити в іноземній валюті, а не переводити їх у гривню.

У такий спосіб іноземні інвестори позбудуться від ризиків девальвації гривні, залишаючи їх на українських "доньках", і просто пролонгують видані кредитні лінії. "Банки будуть намагатися переоформити кредити материнських банків з категорії "притягнутий міжбанк" в "субординований борг”,- сказав заступник голови правління одного з банків з іноземним капіталом.- У деяких банків може виникнути складнощі на "материнському рівні, тому що за кордоном їм потрібно перед своїм регулятором порозумітися, чому той кредит, який вони давали на рік, тепер буде 5-10-річним на правах субборгу".

Міжнародні банківські групи значно постраждали від фінансової кризи на вкладеннях, що стали неліквідними, і тому намагаються звести до мінімуму додаткові інвестиції в Україну. Так, "Райффайзен Банк Аваль", одержавши схвалення від НБУ на збільшення капіталу на 850 млн грн, заплановане ще в 2008 році, поки не планує докапіталізуватися, як і банк "Форум", який затвердив 14 січня збільшення капіталу на 638 млн грн. Укрсоцбанк одержить від Unicredit 500 млн грн.

До сьогодні вже шість із семи "доньок" іноземних банків назвали суми збільшення капіталів, але їх сумарні обіцянки ледь становлять 5,2 млрд грн - майже в три рази менше необхідних 14,7 млрд грн.

Тому світові банки пішли іншим шляхом - австрійські Raiffeisen і Erste, французький Societe Generale, італійські UniCredit і Intesa Sanpaolo, німецький Bayern Landesbank, шведський Swedbank, бельгійський KBC і грецький EFG Eurobank створили в січні групу для переговорів з урядами країн ЄС і Європейським центробанком про виділення грошей банкам у країнах Східної Європи, включаючи Україну, Сербію та Боснію.

Першим успіхом групи можна вважати плани Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) вкласти в 10-20 банків $500-600 млн у вигляді купівлі їх акцій або виділення їм кредитів. Світовий банк також зобов'язався вкласти цього року в українські фінустанови $750 млн. Серед претендентів на кошти ЄБРР і українська "донька" угорського OTP Bank.

Державний зазор

Банкам, які не одержать ні підтримки акціонерів, ні інвестицій міжнародних структур, варто розраховувати тільки на рекапіталізацію з боку держави. У держбюджеті Мінфін заклав 44 млрд грн. На цю суму уряд готовий випустити облігації внутрішньої державної позики, які вносяться в капітал банків і підлягають обов'язковому рефінансуванню з боку НБУ.

Ще 2 лютого Мінфін розіслав усім без винятку банкам лист із пропозицією рекапіталізації. "Міністерство просить керівництво банку винести свою пропозиція про капіталізацію вашого банку державою",- відзначається в документі. Родовід Банк став першим банком, який офіційно визнав готовність продати акції державі. Але, за інформацією джерела в НБУ, ще десять банків з III і IV груп відповіли Мінфіну згодою, та їх заявки зараз розглядаються урядом. "У нинішній ситуації ні від якого джерела капіталу не можна відмовлятися,- пояснив глава спостережної ради Банку регіонального розвитку Валерій Ксензенко, підкресливши, що широкого розуміння в банкірів ініціатива Мінфіну не знайшла.- З тих власників банків IV групи, яких я знаю, поки ніхто не хоче рекапіталізації, усі бояться мати за власника державу. Їх засновники поки досить міцно тримаються на ногах і готові направляти ресурси на збільшення капіталу, щоб підтримати ліквідність".

Банкіри сумніваються в державі як в ефективному власнику банку. "Я не бачу в державі людей, які могли б проводити рекапіталізацю банків,- говорить топ-менеджер одного з банків.- При цьому в Нацбанку стверджують, що Мінфін поки не розробив чіткого механізму покупки акцій банків, хоча НБУ і підготував пропозиції щодо рекапіталізації банку Надра і Укрпромбанку. Паралельно НБУ шукає банкам нових власників серед іноземних фінансистів".

Мінус двадцять

Віце-президент ІК Dragon Capital Максим Нефьодов вважає, що в уряду не буде всієї суми для рекапіталізації, а тому капітал одержать тільки "два великих банки". Невеликим банкам уряд, швидше за все, відмовить у санації, а Нацбанк буде пропонувати їм зливатися. "Зараз саме час поєднуватися,- впевнений голова правління Індустріалбанку Леонід Гребінський.- Ця процедура дуже спрощена, у порівнянні з тими громіздкими вимогами, які були до останньої постанови НБУ. Зараз достатньо рішення спостережної ради банку".

Але акціонери кредитних установ не поспішають відмовлятися від статусу власника банка і не хочуть поєднуватися. У НБУ розглядаються варіанти виділення із проблемних банків гарних активів і депозитів фізосіб, які можна було б перевести в державний Ощадбанк. "на сьогодні неможливо виділити з банку "токсичні” активи і зафіксувати їх, тому що є кредити умовно вищої категорії, але люди не одержали зарплату, і кредити відразу стали проблемними",- вважає Леонід Гребінський.

Тому експерти очікують загострення банківської селекції з II кварталу. "Банкіри намагалися показати прибуток наприкінці року, щоб одержати бонуси від акціонерів,- говорить один з банкірів.- Коли закінчиться I квартал, потрібно буде показувати збитки, які з'їдять капітал. У квітні банківська система чітко розділиться на два табори: ті, хто не може працювати, і ті, хто далі можуть існувати". "До кінця року ми точно побачимо 20 банкрутств, і буде добре, якщо це будуть тільки маленькі банки",- відзначає Максим Нефьодов.

Сергій Круглик, директор департаменту зовнішньоекономічних відносин НБУ

"Україна залишається потенційно перспективною для інвесторів"

- Чи є попередні результати діагностики 17 великих банків? Наскільки їх потрібно докапіталізувати?

- Ми чекаємо результатів від аудиторських компаній.

Попередніх оцінок бути не повинно. Потрібно дочекатися діагностики і подивитися, наскільки кожний банк потребує допомоги.

- Чи правильні оцінки МВФ щодо потреби банків у $12 млрд?

- Фонд переоцінює. Його фахівці також прогнозували падіння ВВП та інших макропоказників, які потім корегувалися. Тому прогнози є тільки прогнозами, робити які зараз - справа невдячна. За підсумками аналізу банків першої групи з’ясувалося, що їх капітал потрібно збільшити на 25 млрд грн.

Скільки потрібно буде всім банкам - будемо знати, тільки тоді коли проведемо діагностику. Ми привітаємо всі банки, які не входять у топ-34 (група великих і найбільших), які також захочуть провести діагностику своїх портфелів.

- Як ви стимулюєте банки збільшувати свій капітал?

- Коли Нацбанк визначає, що без додаткової капіталізації банку не обійтися, починаються переговори із власниками, міноритарними акціонерами, щоб зрозуміти їх наміри. Якщо вони підтверджують, що заводять капітал, ми це тільки привітаємо, тому й спростили процедуру реєстрації заведення капіталу.

- А якщо в них немає грошей?

- Якщо ж власники відмовляються або не можуть внести капітал, тоді ми вносимо рекомендацію уряду про те, щоб провести докапіталізацію банку з боку держави. При цьому триває пошук як внутрішнього, так і зовнішнього інвестора банку. Насправді завжди потрібно думати, що є варіант залучити інвестора.

Позитивний приклад - Промінвестбанк, який зараз виходить на нормальний режим роботи. Адже тимчасова адміністрація вводиться для блага народу, щоб у тому числі зупинити різні схеми виводу коштів і зберегти вкладення населення.

- Хто буде вести переговори від держави?

- Очевидно, той, хто зараз відповідає за політику рефінансування в Нацбанку (перший віце-прем'єр Олександр Турчинов).

- Низка банків, у тому числі ОТП Банк, заявляли про намір збільшити капітал. Чи враховувалися в сумах, заявлених ними, вливання ЄБРР?

- Не можу нічого сказати, тому що схема розподілу капіталу представниками ЄБРР не оприлюднювалася.

- Чи будуть пропонуватися спільні вливання в банки інвестора і держави?

- Якщо в інвесторів є намір придбати банк, то це вирішує він - робити вливання самостійно або разом з урядом. Якщо разом з урядом, то він повинен зустрічатися з його представниками. Це як робота банку з кожним клієнтом - потрібний індивідуальний підхід. Точно так само уряд повинен працювати з кожним інвестором.

- Чи є зараз інвестори, не присутні в Україні, але бажаючі вкладати в наші банки?

- Є достатньо інвесторів, які, працюючи в Україні, готові інвестувати і в банківську систему. Багато й таких, які тільки планують вийти на наш ринок. Україна - все-таки європейська країна і величезний ринок, тому і залишається потенційно перспективним для інвесторів.

Анатолій Гулей, голова правління Ощадбанка

"Панікуючих вкладників необхідно прибрати з кожного банку"

- Наскільки потрібно докапіталізувати Ощадбанк?

- Ми сьогодні виконуємо всі банківські нормативи і почуваємося добре капіталізованими, що дозволяє нам тримати рівень ліквідності навіть при нинішньому відтоку внесків населення. Але економічна ситуація в країні не дозволяє нам скористатися перевагами, які банк одержав після капіталізації наприкінці 2008 року. Відтік внесків населення зменшує наші пасиви, а отже, ми не можемо нарощувати активи, і це вже проблема.

- Але ж ви не виконуєте норматив кредитного ризику на одного контрагента Н7, видавши кредит "Нафтогазу"!

- За цим показником пильно стежить Нацбанк, який зобов'язаний швидко реагувати на будь-яке порушення. У цьому випадку ми належним чином пройшли процедуру узгодження видачі кредиту, і в нас є постанова НБУ, якою він дозволив видати такий кредит.

- З урахуванням нинішньої капіталізації ви готові приєднувати проблемні банки?

- У мене є пропозиції, які ми зараз обговорюємо з Нацбанком. Я вважаю, що НБУ повинен зібрати на одну велику нараду всі банки, у які вводить тимчасові адміністрації, і вирішити, як проводити санації цих банків разом з Ощадбанком, де 100% внесків гарантовані державою. За частиною внесків населення я готовий співробітничати з тимчасовою адміністрацією будь-якого банку. Ми можемо допомогти і своїми грошима, щоб не залучати кошти НБУ. Усе буде залежати від ситуації, у якій виявився той або інший банк.

- Ви готові просто взяти на себе їх депозити?

- Тільки разом з активами на таку ж суму. Адже в цих банках є кредити підприємств, які працюють і якісно обслуговують кредити. Ми перекредитуємо таких клієнтів, візьмемо на себе їх зобов'язання і переведемо депозити фізосіб. Так, ми беремо на себе ризики, але в нас тверді кредитні процедури і вимоги до застав - один до двох. Ми розуміємо рівень відповідальності й готові до роботи.

- Але ж якісних активів у банку може виявитися набагато менше, ніж депозитів фізичних осіб. Як ви будете відбирати фізосіб, депозити яких заберете?

- Ми заберемо тільки те, що погодимо з тимчасовим адміністратором. Необхідно сідати та обговорювати з Нацбанком ці процедури. Може, варто взяти в нього рефінансування для підтримки великих банків. Зараз нам краще рятувати клієнтів маленьких банків, від яких галасу більше, ніж від одного великого.

- Чи не боїтеся ви хвилі збурювання вкладників, що залишилися в банку, яких ви не зможете забрати?

- 12% вкладників завжди панікують незалежно від того, що відбувається. Це психологічний фактор. Цих вкладників необхідно прибрати з кожного банку в першу чергу, і тоді все стане на свої місця. Сьогодні головне - зберегти гроші, а не заробити. Банківська система найближчі три-п'ять років не повернеться до того стану, в якому була до 13 жовтня.

- Валютні внески ви також візьмете на себе?

- Ми будемо вести переговори тільки про гривневі внески. Ощадбанк не готовий брати валютні ризики. Думаю, так ми трохи знизимо існуючу напругу з купівлі валюти.