Податок на "розкіш"

Закон "Про внесення змін до деяких законів України з метою покращення платіжного балансу країни у зв'язку зі світовою економічною кризою" обумовлює можливість введення тимчасової, терміном до півроку, надбавки до дійсних мит на імпортні товари. Їх перелік і розмір надбавки затверджується Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів. Пропозиції від інших суб'єктів законодавчої ініціативи можуть бути розглянутими в парламенті лише в тому випадку, якщо їх підтримає уряд.

Законопроекти про введення, зміну і скасування тимчасового додаткового податку повинні розглядатися ВР як невідкладні. У той же час документ надає Кабміну можливість в окремих випадках корегувати рівень спеціальних надбавок і без допомоги депутатів. Зменшити або скасувати їх уряд зможе самостійно, якщо СОТ буде проти, а продовжити дію спецмит ще на шість місяців - якщо вважатиме платіжний баланс країни як і раніше критичним.

Поки ж новий закон на півроку вводить 13%-ву надбавку на всі товари некритичного імпорту. Обумовлений у документі їх перелік яскраво демонструє перевагу лобістських можливостей вітчизняних виробників. Приміром, вибираючи побутову техніку, яку варто оподаткувати, парламентарії за дивним збігом обставин "пропустили" аудіо- і відеоапаратуру, але наполягли на підвищеній ставці для так званої "білої техніки" (холодильники, плити), що потішить представника Партії регіонів і почесного президента групи компаній "Норд" Валентина Ландика.

У додатковому миті на іномарки зійшлися інтереси представників відразу декількох політичних сил: БЮТ (президент "УкрАВТО" Таріел Васадзе), Партії регіонів (співвласник корпорації "АІС" Дмитро Святаш) і "Нашої України" (Петро Порошенко, корпорація "Богдан"). Свою вигоду одержало й аграрне лобі, інтереси якого у Верховній Раді представляє блок Литвина.

Зі світу по нитці

Імпортери говорять, що витрати на поставки закордонної продукції в країну з березня зростуть як мінімум на 15-16%, оскільки ПДВ буде нараховуватися вже на ціну з додатковим митом. Представники компаній, з якими вдалося поспілкуватися "ДС", заявляють, що не мають наміру компенсувати додаткові витрати за рахунок власної рентабельності, ремствуючи на те, що цей показник за останні місяці і так знизився до критичного рівня.

Керівник прес-служби мережі супермаркетів електроніки "Домотехніка" Євген Бабич говорить, що вартість імпортних холодильників, мікрохвильовок, плит та іншої "не критичної" для України техніки згодом зросте не менш ніж на 15%. "Терміни поставок товару в країну коливаються від двох тижнів до двох місяців, так що продукція за новими цінами масово з'явиться у вітчизняному роздробі лише наприкінці весни", - уточнює він. Бажання продавців негайно підправити цінники будуть стримувати і великі складські запаси апаратури, які в деяких мереж досягають піврічної потреби. "Це стосується насамперед продукції преміум-класу. У той же час недорогих холодильників і пральних машин уже зараз не вистачає, так що вони будуть дорожчати в першу чергу", - стверджує Бабич.

Скористатися з можливості поповнити складські запаси ще за старими митами планують і автодилери. За словами глави ВААІД Олега Назаренка, до 6 березня вони збираються завезти, щонайменше, 2-3-місячний обсяг техніки, а з набранням чинності підвищеними податками повністю згорнути імпорт. "Іншого виходу в компаній не залишається, - впевнений Назаренко. - Адже вони не можуть реалізувати машини навіть за нинішніми цінами". За даним Auto-Сonsulting, у січні продажі нових авто обвалилися більш ніж на 50%, у лютому, за прогнозами, результати будуть ще гіршими. Якщо ж ціни зростуть ще на 15%, салони остаточно спорожніють. Вигоду від скорочення частки іномарок одержать насамперед російські виробники, тому що їх "ВАЗи", відповідно до угоди про безмитну торгівлю між Україною і РФ, як і раніше поставляються в нашу країну за нульовою ставкою.

Представник компанії "Балтика Україна" (магазини одягу MONTON і MOSAIC) Максим Чечелев відзначає, що за рахунок підвищення курсу долара імпортні колекції подорожчали на 60-80%, тоді як роздрібні ціни збільшилися всього на 10-20%. "У продавців не залишилося запасів рентабельності, за рахунок яких вони могли б "проковтнути" додаткове мито, не переглядаючи ціни", - говорить він. На думку експертів, подорожчання одягу відлякає покупців, у першу чергу середньоцінового сегмента. Максим Чечелев не виключає, що з вітчизняного ринку зникне ціла низка брендів. У той же час перевагу одержить вітчизняний легпром. Адже на фабрики можуть повернутися замовлення українських мереж одягу, які зараз шиють продукцію в Китаї. Втім, розраховувати на зниження або хоча б стабільність цін на одяг місцевого пошиття навряд чи варто - підприємства вже заявили про їх підвищення, посилаючись на те, що у виробництві використовуються імпортні тканини та фурнітура.

Українські тваринники взагалі спрацювали на випередження: вони вже підняли ціни на м'ясо, скориставшись затримками з імпортом. З початку року їх продукція подорожчала як мінімум на 20%, хоча об'єктивних факторів для цього не було. "Втім, утримувати під контролем ринок наші фермери зможуть лише у випадку подальшого стримування імпорту державою. Адже навіть з урахуванням спецмита закордонне м'ясо буде дешевшим від вітчизняного, що визначить вибір переробників", - зазначає директор компанії ААА Сергій Наливка. Приміром, закупівельна ціна бразильського м'яса (в основному яловичина і свинина) становить $2/кг. З огляду на транспортні видатки і податки, в Україну така сировина потрапляє майже за 25 грн./кг, тоді як аналогічне вітчизняне м'ясо коштує чи не вдвічі дорожче. Щоб перестрахуватися, наші тваринники домагаються ще більшого закручування гайок для імпорту. Минулого тижня Державний комітет ветеринарної медицини заявив, що планує підсилити контроль над ввезенням м'яса і м'ясопродуктів у країну.

Все заради бюджету

Масове подорожчання імпортного товару та підвищення під шумок цін на вітчизняний ще більше розкрутить інфляцію. Нагадаємо, що рекордне 2,9%-ве зростання цін у січні багато в чому забезпечило збільшення вартості імпорту через девальвацію гривні: воно охоплює близько третини споживчого кошика товарів, ціни на які враховуються при розрахунку інфляції. Незалежні економісти сумніваються, що введення спецмит буде ефективним інструментом стримування імпорту. "За нашими прогнозами, у нинішньому році його обсяг скоротиться до $72,6 млрд, тоді як в 2008 р. він склав $99,4 млрд. Більша частина продукції, яку ми ввозимо, не виробляється в Україні. Тому обсяги імпорту будуть визначатися рівнем попиту. Важко уявити, що людина, яка звикла користуватися електротехнікою та автомобілями високого класу, почне купувати вітчизняні телевізори, холодильники або машини. Споживачі або взагалі відмовляться від покупок, або будуть платити за товар за підвищеними цінами", - вважає керуючий активами Astrum Investment Management Олег Неплях. Безперечні вигоди від дії нових правил одержить бюджет.

Відповідно до документа, додаткові надходження від дії спецмит будуть направлятися в Стабфонд, з якого кошти можуть витрачатися на фінансування інвестпроектів в АПК, авіа- і машинобудуванні, житлово-комунальному господарстві, а також на будівництво та переоснащення вуглевидобувних підприємств, підготовку до Євро-2012 і субсидування окремих регіонів.

Втім, новий закон ще може бути відкорегований. Через кілька днів після його підписання Віктор Ющенко звернувся до Конституційного суду із проханням перевірити на відповідність Основному Закону положення документу, які наділяють уряд правом самостійно знижувати законодавчо встановлений розмір надбавок, продовжувати термін дії або скасовувати їх.