"Працюємо!" - з цієї репліки починає розмову учасник рейтингу "130 найбагатших людей України" Сергій Тігіпко (в 2008 році він посів 28 місце зі статком $900 млн). Останнім часом працювати йому доводиться відразу на два фронти: бізнес і державна діяльність. Екс-голова НБУ очолює Сведбанк і управляє власною інвестиційно-фінансовою групою "ТАС".

Крім того, він - позаштатний радник прем'єр-міністра Юлії Тимошенко і співголова Ради інвесторів при Кабміні. Його робочий графік більш ніж щільний. День нашої зустрічі не став винятком: на інтерв'ю в офіс Сведбанку Сергій Тігіпко приїхав із Секретаріату президента, де Віктор Ющенко проводив засідання з банкірами. Фінансистам було про що поговорити: до стандартних тем про макроекономіку і державну підтримку банків додався різкий стрибок курсу долара з 8 до 9,3 грн.

Про курс гривні

- Почнемо з питання, яке зараз хвилює багатьох: чи продовжить падіння курс гривні до долара?

- Я впевнений, що курс зараз може бути стабільний - для цього є всі передумови. За підсумками 2009 року торговельний баланс України може бути бездефіцитним. З огляду на кредит МВФ і золотовалютні резерви Нацбанку, курс гривні цілком можливо врегулювати.

- На якому рівні? На нинішніх 9 грн. за долар?

- Ні. Вважаю, що гривня може навіть зміцнитися. Для нас реально вийти на курс 7,5 грн. за долар під кінець року. Необхідні лише продумані і погоджені дії всіх учасників процесу.

- Проте поки курс далекий від стабільності. У чому причина недавнього стрибка?

- В ажіотажі, що підігрівається заявами політиків, публікаціями в ЗМІ, коментарями непрофесійних експертів. Сьогодні замість конструктивного підходу ми бачимо тільки постійне нагнітання ситуації. Дійшло вже до того, що людей лякають суверенним дефолтом. Причому лякають ті, хто навіть і близько не розуміє, що це таке.

- Ви вважаєте, що загрози суверенного дефолту немає?

- Дефолту не буде. Для цього зараз немає ніяких передумов. Тим більше, якщо Україна продовжить одержувати транші по кредиту МВФ.

- Зараз із цим саме проблеми. Що буде, якщо Фонд все-таки відмовить Україні в черговому транші?

- Такий варіант я навіть не хочу розглядати. Україні потрібний цей кредит, від нього багато чого залежить. Треба сідати і домовлятися.

Про політику

Цілком можливо, що домовлятися із МВФ доведеться в тому числі і самому Сергієві Тігіпку. Банкір підтвердив Фокусу, що одержав пропозицію ввійти до складу Кабміну Юлії Тимошенко. Ким саме - поки не говорить. Але, за чутками, мова може йти про посаду віце-прем'єра з економічних питань. Та й крісло міністра фінансів поки вакантне.

- "Ніякі варіанти заняття політикою я навіть не розглядаю" - це цитата з вашого інтерв'ю Фокусу два з половиною роки тому. Тепер ви готові погодитися із пропозицією ввійти до складу Кабміну?

- Так, тепер я розглядаю для себе таку можливість. Зараз не той час, щоб абстрагуватися від ситуації. Вважаю, що патріотично налаштовані люди можуть і повинні допомогти країні. І це мені цікаво.

- Ходять чутки, що допомогти країні ви зможете не в складі уряду, а на посаді голови Нацбанку.

- Кандидатуру голови НБУ висуває президент. Мені від президента таких пропозицій не надходило.

- Ви вже майже рік працюєте радником Юлії Тимошенко. Вона прислухається до ваших порад? Часто з нею бачитеся?

- Зустрічаємося, може, і не так часто, як хотілося б, але головне - що є діалог. В основному обговорюємо секторальні проблеми. Щодо порад, то до якихось прем'єр прислухається, з якимись готова посперечатися. Аргументи в неї завжди вагомі.

Про банки

Політичні амбіції не заважають Сергію Тігіпкові займатися бізнесом. Зокрема, управляти банком, який два роки тому він продав шведській фінансовій групі Swedbank. Поки виходить непогано: незважаючи на кризу, банку не торкнулося скорочення персоналу, він навіть відкриває нові відділення. Гроші український банк одержує від шведської материнської структури. Скільки саме, Сергій Тігіпко не говорить. На майбутнє вітчизняної банківської системи він дивиться відносно оптимістично.

- Уряд має намір допомагати банкам, входячи в їхній капітал. Але при цьому контроль над ними залишиться в колишніх акціонерів. Як ви вважаєте, чи справедлива така допомога: давати гроші з бюджету і не контролювати банк?

- У кожному разі, якщо держава буде викуповувати частину акцій банку, вона буде брати участь у керуванні. Для цього не обов'язково викуповувати контрольний пакет. Навіть володіючи 25% акцій продуманою державною політикою можна впливати на процеси, що відбуваються в банках.

- Зараз часто говорять, що під кінець року з 180 українських банків залишиться третина. Ви згодні з таким прогнозом?

- Цифри називати не буду. Це вже багато хто робить і без мене. Думаю, все не буде так песимістично. Адже в Україні 17 банків з іноземним капіталом, які продовжать одержувати гроші від материнських структур. Ще деякі капіталізує держава, увійшовши в їхній акціонерний капітал. Але, звичайно, рятувати будуть не всі банки. Потрібно уважно вивчати їхній баланс, структуру активів.

- Тобто банкрутств не уникнути?

- На жаль, цього процесу не уникнути. Але, знову ж, це не означає, що вкладники таких банків залишаться ні з чим. Сьогодні цілком реально повернути гроші більшості вкладників можливих банків-банкрутів. Адже 95% вкладів в українських банках - до 150 тис. грн., а цю суму можна повернути за рахунок Фонду гарантування вкладів фізосіб.

- Теоретично - так. Але кошти, які нагромадив Фонд, сьогодні покривають лише 3% вкладів населення. На всіх грошей не вистачить?

- Система виплат добре продумана. Тим більше, що одночасного банкрутства всіх банків не буде. Такого просто не буває, навіть при кризі.

- Чи правда, що найбільші шанси вижити у великих банків, а дрібні перебувають під загрозою?

- Не обов'язково. Зараз є невеликі банки, які достатньо капіталізовані і мають гарну структуру активів.

- Чи реально українським банкам зараз знайти іноземного інвестора? З одного боку, це шанс увійти на ринок за низькою ціною, з іншого боку - більші ризики.

- Так, реально. Причому не тільки великим або середнім банкам. Останнім часом ми бачили, як іноземці купували навіть нещодавно створені банки. Їх у першу чергу цікавить український ринок - перспективний, що розвивається.

- Ким можуть бути ці інвестори? Зараз найчастіше говорять про росіян, тим більше що вже є прецедент - покупка Промінвестбанку Зовнішекономбанком Росії.

- Не тільки росіяни. Це цілком можуть бути як відомі міжнародні фінансові організації, так й інші інвестори. Крім того, є багато фінансових гігантів, ще не представлених на українському ринку. Деякі з них уже намагалися зайти на український ринок - чому б їм не зробити це зараз? Тим більше що тепер мультиплікатори (коефіцієнт, на який множиться капітал банку для визначення ціни продажу) будуть низькими, а вже через рік-два вони виростуть у кілька разів.

Про кредити

- Як ви вирішуєте проблему неповернень по кредитах у вашому банку?

- Реструктуризацією. Домовляємося з кожним клієнтом індивідуально, причому ставки нікому не підвищуємо. У нинішній ситуації необхідно розуміти проблеми позичальників і йти на компромісні кроки.

- Які варіанти реструктуризації пропонуєте?

- Наприклад, продовжуємо строк кредиту. Ще одна можливість - аннуїтет, коли щомісячні платежі по кредиту погашаються рівними сумами. При стандартній схемі в перші роки погашення кредиту щомісячні виплати найвищі, а аннуїтет дає можливість позичальникові платити менше. Є й інші варіанти. Підхід завжди індивідуальний.

- Мінфін пропонував перевести валютні кредити в гривневі. А у Верховну Раду навіть поданий законопроект про повну заборону валютних кредитів. Підтримуєте такі заходи?

- Кредит повинен братися в тій валюті, у якій позичальник одержує доходи, - це аксіома. Тим більше, що Нацбанк, підвищивши норми резервування, уже фактично зробив валютні кредити невигідними для банків. Та й самі клієнти охоче б брали гривневі кредити на квартиру, якби ставка по них була хоча б не вища 12% річних.

- Ви хочете сказати, що готові видати іпотечний кредит на 30 років у гривні, та ще й під 12% річних?

- Видав би із задоволенням. Але тільки якби в банку були адекватні гривневі депозити.

- Залучити гривневий депозит строком на кілька років під ставку, скажімо, 10% річних - це ж нереально!

- От цікаво, а чому ж у Польщі це виявилося реальним, а в нас раптом нереально?

- І ви вірите в це навіть після нинішньої девальвації гривні?

- От побачите: щойно курс гривні буде стабільним хоча б пару місяців - люди знову понесуть гроші в банки. Причому на гривневі депозити. Так, сьогодні багато хто пішов в готівку - банківські депозитні осередки переповнені, вільного місця не знайти. Але два місяці стабільного курсу все змінять.

Про майбутнє

- Як буде виглядати банківська система України після кризи?

- Банки однаково будуть заробляти основну частину доходів на кредитах - у цьому сама суть банківського бізнесу. Знову будуть видаватися кредити на машини, на квартири. Сучасна людина вже не хоче увесь час збирати на "Жигулі", щоб у старості на них поїздити на дачу. Люди хочуть жити сьогодні, а не завтра. І кредити будуть затребувані.

- Але відмінності від нинішньої банківської системи все-таки будуть?

- По-перше, банки вже не будуть нарощувати кредитні портфелі такими темпами. Самі подумайте: за 2007 рік кредитний портфель українських банків виріс майже на 80%! Навіщо такі божевільні темпи? Крім того, доведеться забути про невеликі початкові внески при одержанні кредиту. Банки будуть більш консервативні в оцінці застави. За квартиру клієнтові доведеться самостійно внести 25% її вартості, не менше. Висновків зроблено багато. Але, мабуть, найголовнішим кризовим уроком для всієї країни є розуміння того, що від стабільної роботи банківської системи і довіри до неї прямо залежить і стабільність всієї економіки.