Латвія звернулася в Єврокомісію із проханням оцінити рішення Києва підвищити в 2,3-3,6 рази ввізні мита на цілу низку товарів. Україні загрожують штрафні санкції. Міністерство землеробства Латвії стверджує, що підвищення українською стороною мит на імпорт у першу чергу вдарить по латвійських рибопереробниках і не в останню чергу - по латвійських виробниках шпротів. Нагадаємо, Україна пояснює своє рішення підвищити мита бажанням скоротити приплив імпорту і стимулювати споживання товарів місцевого виробництва. У свою чергу, у латвійському міністерстві заявляють, що підвищення мит приведе до зниження конкурентоспроможності товару із клеймом Made in Latvia. Крім того в Ризі стверджують, що рішення Києва не відповідає зобов'язанням України перед Світовою організацією торгівлі (СОТ). Після зростання курсу валют імпортні шпроти стали неконкурентоспроможними на українському ринку. Частка імпортних шпротів на вітчизняному ринку становить не більше 22%. Їх ще кілька років тому витіснив український виробник. Як говорить генеральний директор "Інтеррибфлот" (ТМ "Аквамарин") Володимир Лєсной, на ринку залишилися тільки бренди, такі як "Ризьке золото", а цільова аудиторія цих марок не залежить від вартості продукту. "Імпортерам треба було діяти 4-5 років тому, зараз уже пізно", - відзначає він. За даними операторів ринку, імпорт шпротів займає 22% українського ринку, у якому 17% займає Латвія і 5% - Естонія. Вітчизняні виробники займають 78% ринку, з яких 30% у компаній "Інтеррибфлот" і ТОВ "Південна Мануфактура "Протока", ще 18% в "Акваріум" і "Екватор", 30% - у більш дрібних гравців ринку. При цьому ситуація на ринку продажів даної продукції змушує бажати кращого. Якщо торік традиційно передноворічні продажі росли в 2-4 рази, то цього року залишилися на колишньому рівні. "Зараз шпроти зовсім не обов'язковий атрибут святкового столу, як раніше", - відзначає директор торгового дому ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" Галина Ластоверова. Начальник аналітичного відділу "ААА" Марія Колесник підтверджує, що підвищення мита відіб'ється на шпротах, але воно не поширюється на морожену і живу рибу. На думку аналітика, такі заходи можуть повернутися до української сторони штрафними санкціями. Однак передбачити суму штрафу важко, оскільки подібних прецедентів ще не було. "Такого, як Україна, не робив ніхто", - говорить експерт. На її думку, дане рішення було обумовлено лобізмом, однак велика ймовірність його скасування. "Але Європа цього так не залишить", - попереджає вона. За даними учасників ринку, обсяг ринку шпротів становить 47 млн. умовних банок. Роздрібна ціна однієї банки в Україні до 20 грн. Експорт рибних продуктів і консервів в Україну становить 13% і 7% відповідно від загального експорту Латвією рибної продукції. При цьому за останні 4 роки обсяг поставок виріс більш ніж у два рази.
|