Три великих вітчизняних банка - "Родовід Банк", Імексбанк і Укргазбанк - уже заявили про готовність віддати частину акцій державі в обмін на його допомогу в капіталізації.

Першим таке рішення прийняли загальні збори акціонерів "Родовід Банку". Ця фінустанова посідає 20-е місце за активами і входить в 2-у групу за класифікацією НБУ - "Великі банки". Президентом і співвласником "Родовід Банку" є президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка. 25 лютого було вирішено передати державі більше 50% акцій цього банку. Ще 25% викупить приватний інвестор - міжнародна металургійна компанія Istil. За словами в.о. голови НБУ Анатолія Шаповалова, регулятор підтримав таке рішення акціонерів і має намір подати пропозицію щодо капіталізації "Родовід Банку" у Кабмін.

Примітно, що ще зовсім нещодавно у власників банку були зовсім інші наміри. Так, наприкінці 2008 р. було оголошено про плани продати контрольний пакет акцій "Родовід Банку" групі Istil. А 30 січня 2009 р. збори акціонерів прийняли рішення про збільшення статутного капіталу на 700 млн грн., тобто майже втроє - до 1,135 млрд грн. Причина зміни стратегії капіталізації залишається загадкою. Новопризначений голова правління фінустанови Дмитро Єгоренко навідріз відмовляється коментувати ситуацію.

Питання доцільності рекапіталізації за участю держави було включено і до порядку денного загальних зборів акціонерів одеського Імексбанка, які відбулися 5 березня. Цей банк посідає 30-е місце за активами (також 2-я група). При цьому він контролює близько 12% банківського ринку Одеської області (2-е місце в регіоні). Президентом і основним акціонером Імексбанка є народний депутат від "Партії Регіонів" Леонід Климов.

І, нарешті, 13 березня питання про часткову націоналізацію повинні були розглянути акціонери Укргазбанка. "Упевнений, що таке рішення буде прийнято (розмова відбулася 10 березня. - Ред.). Я хочу використати всі шанси, які можливі в цій державі, для забезпечення ліквідності й стабільності банку", - повідомив Бізнесу Василь Горбаль, народний депутат від "Партії Регіонів", член Ради НБУ, а також основний акціонер і почесний президент Укргазбанка. На початок 2009 р. цей банк посідав 17-е місце за активами (1-а група - "Найбільші банки"). Нещодавно Нацбанк призначив в Укргазбанк свого куратора.

Не проти націоналізації свого дітища виступають також власники "Західінкомбанку", у якому 12 лютого Нацбанк увів тимчасову адміністрацію (ВА). Хоча в загальноукраїнському табелі про ранги за активами цей банк посідає скромне 72-е місце, у рідній Волинській області він входить у Топ-5 лідерів. Контролює фінустанову родина Гаврилишиних. Зокрема, главою наглядацької ради "Західінкомбанку" є Василь Гаврилишин, депутат Луцької міськради (фракція БЮТ).

Крім того, претенденти на націоналізацію - дві проблемні (працює ТА) фінустанови із групи "Найбільші" - "Надра Банк" і Укрпромбанк. У всякому разі, 10 лютого тепер уже колишній директор дирекції НБУ по банківському регулюванню і нагляду Олександр Кірєєв заявляв: "По двох банках - Укрпромбанку і "Надра Банку" - будуть підготовлені матеріали щодо рекапіталізації за рахунок держави". У той же час слід зазначити, що в цих банків можуть з'явитися також і приватні інвестори. Так, наприкінці минулого року Укрпромбанком активно цікавилася група "Приват", а потім своє зацікавлення проявила російська "Альфа-Груп". Ще раніше намір придбати "Надра Банк" задекларувала DF Group, підконтрольна бізнесменові Дмитру Фірташу. Хоча пізніше саме цей потенційний інвестор попросив НБУ ввести тимчасову адміністрацію в даний банк.

Один по одному Нагадаємо: 18 лютого Кабмін прийняв новий порядок рекапитализации банків, затверджений постановою №148. Відповідно до документа, рекапіталізацію банку за участю держави можуть ініціювати його власники, Нацбанк або Мінфін. Разом із пропозицією про рекапіталізацію банку Нацбанк передає Мінфіну інформацію про акціонерів із часток не менш 5%, висновок про діагностичне обстеження банку, висновок НБУ щодо необхідного розміру збільшення статутного капіталу.

Остаточне рішення про рекапіталізацію приймає Кабмін. Цікаво, що відповідно до постанови створений новий спеціальний орган - Експертно-аналітична рада з питань участі держави в капіталізації банків (далі - Рада). Основна функція Ради - визначення вимог (критеріїв) до банків, відповідність яким може бути основою для участі держави в капіталізації. Крім того, Рада буде візувати (погоджувати) рішення Мінфіну щодо капіталізації конкретних банків. Рада складається з 11 членів. Її очолює перший віце-прем'єр-міністр Олександр Турчинов, заступник - перший замміністра фінансів Ігор Уманський.

Також до складу Ради ввійшли представники Кабміну - Георгій Берадзе, перший заступник міністра Кабінету міністрів, Сергій Буряк, голова ДПАУ і співвласник Брокбізнесбанка, Євгеній Корнійчук, перший заступник міністра юстиції, Анатолій Максюта, перший заступник міністра економіки, Ігор Черкаський, глава Держфінмоніторингу. Від НБУ в Раду входять директор дирекції з нагляду Василь Пасічник і заступник голови НБУ Олександр Савченко. Крім того, право дорадчого голосу є в радника прем'єр-міністра Олександра Гінзбурга (співвласник РА "Кредит-Рейтинг" і Української міжбанківської валютної біржі), а також представника Всесвітнього банку Карла-Йохана Ліндгрена. 11 березня рішенням Кабміну склад учасників Ради був зменшений до 7 чоловік.

На рекапіталізацію за участю держави, відповідно до постанови Кабміну №148 від 18.02.09 р., можуть претендувати винятково банки, у які була уведена ТА або куратор від НБУ. На сьогоднішній день таких фінустанов дев'ять: три із групи "Найбільші" (Промінвестбанк, "Надра Банк", Укрпромбанк), один - із групи "Великі" (банк "Київ"), інші (Банк "Національний Кредит", Одеса-банк, "Західінкомбанк", банк "Причорномор'я" і Трансбанк) - із групи "Невеликі". Відзначимо, що Промінвестбанк не розглядається як об'єкт для націоналізації, тому що його купив російський Зовнішекономбанк.

Крім того, власникам банків, що капіталізовані за рахунок держави, доведеться розпрощатися з контрольним пакетом акцій. 50% + 1 акція фінустанови повинні бути передані новим інвесторам. Взагалі, розмір пакета акцій, що втратять власники, залежить від потреби банку в капіталі (визначає НБУ). Приміром, якщо статутний капітал "Родовід Банку" (зараз 435 млн грн.) необхідно збільшити за рахунок держави на 700 млн грн., то по завершенні транзакції пакет акцій, що належать державі, складе 61,7%.

Тобто чим більше потреба банку в капіталі, тим більше буде розмір додаткової емісії і, відповідно, ступінь розмиття пакета нинішніх власників. У постанові говориться, що в обмін на акції уряд вносить у капітал банку держоблігації (ОВГЗ) або "живі" гроші, наприклад, зі Стабілізаційного фонду. Цікаво, що минулого тижня Кабмін запропонував вилучити із Закону про Держбюджет-2009 ст.84, відповідно до якої ОВГЗ підлягають обов'язковому викупу НБУ. Через що виникають ризики, що у випадку рекапіталізації через ОВГЗ банк може залишитися без живих грошей.

Показово, що держава може викупити акції допемісії як одноосібно, так і разом з іншим інвестором. Правда, у такому випадку між Кабміном і цим інвестором обов'язково повинен бути підписаний договір про спільну участь у капіталізації. Тобто, по суті, вони повинні домовитися діяти як єдиний акціонер. Як основні партнери Кабміну, швидше за все, виступатимуть міжнародні фінансові організації.

У всякому разі, 18 лютого після прийняття Кабміном відповідної постанови прем'єр-міністр Юлія Тимошенко повідомила, що його проект був розроблений разом з експертами Всесвітнього банку, ЄБРР і МВФ. Нагадаємо: ЄБРР і ВБ готові направити на капіталізацію українського банківського сектора, у тому числі в статутні фонди банків, близько $1,35 млрд. При прийнятті рішень щодо капіталізації банків Мінфін може залучати зовнішніх консультантів, якщо буде потреба - купувати відповідні послуги. Нагадаємо: у листопаді 2008 р. Кабмін прийняв рішення Blackstone Group (консалтингова компанія, пов'язана із Джорджем Соросом) і Credit Suisse як фінансових консультантів уряду.

З тексту постанови також можна зробити висновок, що уряд буде прагнути продати акції банків (після їхнього оздоровлення, санації) за максимально можливою ринковою ціною. Для цього Мінфін має право домовлятися з іншими акціонерами банку про продаж максимально великого пакета акції єдиним лотом (це підвищує ціну кожної акції). У той же час у постанові нічого не зазначено про пріоритетність викупу акцій у держави, хоча раніше пан Турчинов заявляв, що таке право будуть мати попередні власники націоналізованих банків.

Аналитики вважають, що уряду доведеться чекати мінімум два роки, щоб продати акції націоналізованих зараз банків хоча б за їхньою номінальною вартістю. Зараз акції навіть найбільших вітчизняних банків торгуються на біржі за ціною, нижче номінальної. Так, за даними ПФТС на 10.03.09 р., акції Укрсоцбанка коштували 70% від номіналу, а "Райффайзен Банку Аваль" - 80%. Тоді як два-три роки тому ці банки були продані іноземним власникам за ціною, в 4-5 разів перевищуючий розмір капіталу.

Млявість

Учасники ринку вважають, що порядок рекапитализации, прописаний Кабміном, далекий від досконалості. Зокрема, вони відзначають відсутність хоч яких-небудь рамкових критеріїв, що встановлюють, які саме банки можуть претендувати на капіталізацію від Кабміну в принципі, не говорячи вже про чіткі прозорі вимоги. "Немає чіткої ідеології, доведеної до всіх учасників ринку", - констатує пан Горбаль. Він виступає за вироблення конкретних критеріїв рекапіталізації, щоб кожен вкладник міг зрозуміти, чи буде держава підтримувати його банк чи ні. У той же час формулювання постанови легко дозволяють прописувати такі критерії під "потрібний" банк.

Як правило, у світовій практиці прийнято, що держава рятує системні фінустанови, банкрутство яких може спровокувати потрясіння на фінансовому ринку в цілому. У той же час директор департаменту НБУ із зовнішньоекономічних зв'язків Сергій Круглик уважає, що уряду цікаві "тільки соціально значимі й економічно прозорі банки".

Коли влада вели переговори із МВФ про виділення кредиту, планувалося, що рекапіталізации можуть підлягати банки тільки 1-ї та 2-ї груп, тобто 34 фінустанови. Однак нещодавно Нацбанк поставив за обов'язок банкам 3-ї та 4-ї груп також пройти діагностичне обстеження до 15 квітня 2009 р. Не виключено, що це було зроблено як передпродажна підготовка, і "малята" теж зможуть розраховувати на націоналізацію. Відсутність чітких прозорих критеріїв участі держави в капіталі банків створює передумови для різноманітних зловживань. Зокрема, можливо упереджене відношення до банків через політичні мотиви. Так, наприклад, у грудні 2008 р. Юлія Тимошенко привселюдно обвинуватила у валютних спекуляціях поряд з "Надра Банком" також Укргазбанк і "Родовід Банк".

Більше того, нещодавно Пенсійний фонд поширив інформацію про те, що має намір призупинити виплату пенсій через Укргазбанк. "Упевнений, що це нісенітниця. Будь-яка політизація будь-якого бізнесу - це шлях у нікуди. Принаймні, при спілкуванні з паном Турчиновим я знаходжу розуміння з його боку. Зокрема, лист ПФ буде відкликано з моєї ініціативи", - розповідає пан Горбаль.

Ще один істотний недолік затвердженого порядку рекапіталізації - це відсутність хоча б орієнтовних строків проведення відповідних процедур. З тексту постанови зовсім незрозуміло, скільки часу триватиме весь процес - від подачі Нацбанком пропозиції на рекапіталізацію до прийняття Кабміном остаточного рішення. Це при тому, що в нинішніх складних умовах найчастіше потрібне оперативне рішення питання. За інформацією Бізнесу, перш ніж ухвалювати рішення щодо можливості капіталізації за участю держави, керівництво і власники банків зондують ґрунт, проводячи переговори з найбільш впливовими учасниками всієї процедури. За словами джерела в НБУ, зараз подібну "розвідку" проводять представники 10-15 банків. Потенційні претенденти на рекапіаліаці називають роботу уряду в цьому напрямку "млявою. Зважаючи на все, Рада дотепер так і не зібралася на засідання. У всякому разі, один з його членів - Олександр Савченко - на пряме запитання, чи збиралася Рада, відповів: "Не знаю, нічого не можу сказати з цього питання".

Нагадаємо, що Юлія Тимошенко обіцяла почати процедури, пов'язані з рекапіталізацією, ще в останніх числах лютого. Однак, за словами Ігоря Уманського, станом на 11 березня Нацбанк не направив у Кабмін жодного пропозиції.

Обізнане джерело в Кабміні повідомило, що на даний момент уряд немає бачення того, як процедура капіталізації буде реалізовуватися на практиці. "Робота в цьому напрямку тимчасово паралізована через відсутність міністра фінансів. Саме він повинен створювати ідеологію цього процесу", - відзначило джерело.

Тим часом банки продовжують випробовувати проблеми з ліквідністю. За підсумками лютого відтік депозитів склав майже 19 млрд грн. А НБУ помітно скоротив обсяги рефінансування. У лютому він видав "довгі" кредити тільки 25 банкам на загальну суму 7,2 млрд грн. У той же час для цілей рекапіталізації в Держбюджеті-2009 передбачено 44 млрд грн.

До речі, минулої середи, 11 березня, на нараді в Президента України Віктора Ющенка була створена Об'єднана національна комісія з рекапіталізації банків.