Українські компанії розривають відносини з рейтинговими агентствами. Дефіцит кредитних ресурсів, інвестиційний штиль і занадто низька стеля суверенного рейтингу роблять їх послуги просто незатребуваними. Навіть якщо цей структурований продукт вигадає корова, ми однаково присвоїмо йому рейтинг", - такий запис у листуванні співробітників найавторитетнішого рейтингового агентства Standard & Poor's знайшла нещодавно Комісія з цінних паперів США. Які підлеглі, таке й начальство - вирішили в британському виданні Times і включили директора S&P Кетлін Корбет у топ-десятку винуватців глобальної рецесії. Підірвавши довіру інвесторів на Заході, "велика трійка" найбільших у світі рейтингових агентств стрімко втрачає і східноєвропейський ринок. Українські компанії більше не бачать сенсу оплачувати їх переддефолтні прогнози, адже це суперечить основному принципу виживання, властивому слов'янам: тихіше їдеш - далі будеш. Інша реальність Протягом останніх років українські компанії почали все частіше звертатися до послуг рейтингових агентств, прагнучи підвищити прозорість своєї діяльності та одержати ширший доступ до ринків капіталу. Але з кінця минулого року цей процес пішов назад. Через низький суверенний рейтинг високі амбіції українського великого бізнесу задовольнити неможливо. Коли ж корпоративні рейтинги почали просто обвалюватися, підприємства перестали за них платити. Поки швидше за інших втрачає в Україні клієнтів саме Standard & Poor's. Від послуг агентства відмовляється одне підприємство за іншим. Так, рейтинги S&P уже відкликали "Київстар", "Азовсталь" та "Інтерпайп". В останньому випадку це відбулося після того, як фінансова стабільність трубно-колісної компанії була оцінена на рівні SD (вибірковий дефолт). Сьогодні "Інтерпайп" продовжує співробітництво тільки з агентством Fitch Ratings. Але начальник відділу зі зв'язків з інвесторами "Інтерпайпа" Валерій Козлов розповідає, що його компанія з метою вибору оптимального партнера продовжує на постійній основі проводити моніторинг діяльності всіх агентств. Таке співробітництво необхідно, з огляду на бажання компанії розширювати партнерство з міжнародними фінансовими організаціями. Про західні кошти думає і фінансовий директор "Смарт-холдингу" Денис Рудєв. Він стверджує, що залучення до співробітництва агентства Standard & Poor's у липні минулого року було необхідним, оскільки компанія розглядала можливість запозичень на зовнішніх ринках через банк "Юнекс", акціонером якого є. "При виборі агентства ми керувалися його професіоналізмом і реноме в міжнародних фінансових колах. З огляду на горизонт наших портфельних інвестицій, вартість послуг не була критерієм при виборі рейтингового агентства", - пояснює топ-менеджер. При цьому він підкреслює, що відмовлятися від послуг S&P "Смарт-холдинг" поки не збирається: "Ми вважаємо, що співробітництво із провідними рейтинговими агентствами допомагає підприємствам, що входять у наш портфель, швидше виходити на міжнародний рівень корпоративного управління". З тієї ж причини "Запоріжсталь", а також "Метінвест" з "Азовсталлю" стерпіли лютневе зниження своїх рейтингів до рівня "негативний" агентством Moody's. А "Нафтогаз України" "проковтнув" зниження від Fitch. Нормально переносити падіння своїх рейтингів їм дозволяє також той факт, що ця часто технічна операція обумовлена черговим обвалом рейтингу суверенного. Директор з фінансів "Донбаської паливно-енергетичної компанії" Юрій Риженков запевняє, що відмовлятися від послуг Fitch і Moody's не планує, оскільки компанія планує розширювати свою присутність за кордоном, а в середньостроковій перспективі навіть бажає вийти на IPO. При цьому топ-менеджер ДПЕК задоволений таким співробітництвом. Fitch завжди славився більшою ліберальністю, ніж Standard & Poor's, і це сприяє його більш сильним позиціям на українському ринку. Це особливо стало помітно після того, як вітчизняні компанії почали відмовлятися від співробітництва відразу з декількома рейтинговими агентствами на користь одного. "Більшість емітентів поки не йдуть на повну відмову від рейтингових агентств, а вибирають для власної оцінки лише одне з них. Це підсилить конкуренцію і змусить рейтинг-мейкерів триматися за своїх абонентів", - стверджує глава інвестиційного відділу КУА "Бонум Груп" Олександр Спасиченко. Українські компанії відмовляються від послуг міжнародних рейтингових агентств переважно в трьох випадках. По-перше - "недовіра", що виникає через неадекватність жорстких вимог розвинених ринків щодо економік, які розвиваються. Другою важливою причиною відкликання кредитних рейтингів є практично повне припинення функціонування міжнародного ринку запозичень. Внаслідок цього необхідність рейтингу нівелюється. Із цього випливає третя причина: якщо залучити кредит неможливо, то компанії оптимізують своє співробітництво з агентствами, знижуючи їх кількість. Криза довіри Специфіка нинішньої ситуації цікава тим, що навіть відмова від послуг рейтингових агентств ще не означає, що компанія не може розраховувати на залучення нових інвестицій. Справа в тому, що сьогодні у світі існує величезна криза довіри навіть до провідних аудиторів. Після численних корпоративних скандалів у США і країнах ЄС їхньому іміджу був завданий сильний удар, адже багато компаній, що володіли високим рівнем рейтингу, розорилися або зазнали серйозних збитків. Через високі оцінки, виставлені малонадійним компаніям, регулятори низки країн всерйоз задумалися над завданням зниження залежності від "найвищої оцінки". Європейці навіть збираються створити власне міжнародне рейтингове агентство. Як результат, інвестори почали звертати менше уваги на думку агентств і більше довіряти собі. Якщо компанія вміє захищати свої інвестиційні проекти власними силами, то, відкликавши рейтинги, зможе отримати навіть вигоду. У найгіршому разі її чекають лише репутаційні втрати. Деякі фінансисти розуміють, що хоча агентства і допомагають їм орієнтуватися в "морі інформації", їхню звітність іноді треба читати між рядків, множачи її на специфіку умов конкретного ринку. Аналітик ІК Capital Times Ігор Калмиков пояснює, що рейтингові агентства - це теж бізнес, причому дуже прибутковий. "Як і будь-який з бізнесів процес рейтингування "настроюється". Іншими словами, компаніям з розвинених країн рейтинги завжди присвоюються трохи вищі, тоді як емітентам із країн, що розвиваються, - завжди трохи нижчі. Це робиться для виникнення спреда", - відзначає він. "Але в умовах, коли результати рейтингів припинили впливати на одержання компаніями кредитів, витрати на негативні прогнози стали недозволеною розкішшю", - відзначає Олександр Спасиченко. Компаніям стало не по кишені платити до $50-100 тис. на присвоєння і підтримку власного рейтингу. Внаслідок цього доходи рейтингових агентств почали стрімко падати. Наприклад, в Moody's Corp. виторг за минулий рік знизився на 22,3%. Експерти прогнозують, що надалі доходи рейтинг-мейкерів продовжать знижуватися. На думку старшого керівника проектів міжнародної консалтингової компанії Roland Berger Strategy Consultants Ольги Андрієнко-Бентц, безумовно, відмова підприємства від послуг міжнародних рейтингових агентств може призвести до зниження довіри інвесторів, що здійснили або планують здійснити вкладення в боргові зобов'язання компанії. Таким чином, доступ компанії до міжнародних джерел фінансування різко обмежиться. Однак прямий короткостроковий ефект від відкликання рейтингів для українських компаній майже відсутній. На сьогоднішній день міжнародні ринки запозичення перебувають у стані стагнації, і більшість інвесторів готові вкладати кошти в папери з найменшим рівнем ризику, до яких зобов'язання українських емітентів, на жаль, не стосуються. У цьому випадку скоріше можна говорити про іміджеві втрати і проблему відновлення довіри в післякризовий період. Проте пані Андрієнко-Бентц відзначає, що в деяких випадках наслідки відкликання кредитного рейтингу можуть перетворитися на більш серйозні проблеми. Зокрема, власників боргових зобов'язань компанії можуть зажадати їх дострокового погашення, якщо це передбачено умовами розміщення конкретного випуску зобов'язань. Рідна об'єктивність З українськими підприємствами працюють всі три найбільші у світі рейтингові агентства: Moody's, Fitch і S&P. Їх методологія різниться, як різняться й самі шкали рейтинг-мейкерів. Але відсутність гнучкості з їх боку, а також небажання враховувати локальну специфіку економічного розвитку підштовхує багато компаній до співробітництва з вітчизняними рейтинговими агентствами. Якщо компанія не планує вихід на міжнародний ринок капіталу, то для роботи на місцевому фінансовому ринку більш зручними є рейтинги, присвоєні національними агентствами. "Це пов'язано з тим, що міжнародний рейтинг будь-якого позичальника обмежується суверенною стелею. Таким чином, міжнародні рейтинги всіх українських позичальників перебувають приблизно на одному - низькому рівні, що не дозволяє одного порівнювати з іншим", - розповідає начальник відділу корпоративних рейтингів одного з найбільших українських рейтингових агентств "Кредит-Рейтинг" Дмитро Мельник. Присвоювати рейтинги за національними шкалами можуть і міжнародні рейтингові агентства, однак вартість їхніх послуг істотно вища в порівнянні з українськими агентствами. Але конкурентні переваги існують не тільки в ціновому діапазоні. Вагомою перевагою вітчизняних гравців є те, що вони готові працювати з бухгалтерською звітністю компаній, складеною не за МСФЗ, а за місцевими правилами. Крім того, для роботи з партнерами на внутрішньому ринку рейтинги національних агентств пропонуються більш адекватні і зручні. Їх користувачі - це, насамперед, вітчизняні інвестори, для яких необхідні врахування національної практики ділового обороту і розуміння його специфіки. Однак внаслідок погіршення фінансового стану деякі компанії відмовляються від співробітництва навіть із українськими рейтинговими агентствами. Зокрема, партнерство з "Кредит-Рейтингом" уже призупинила компанія "Аеросвіт", а на початку лютого оцінка цього ж агентства засмутила "Галнафтогаз". Концерн призупинив з ним договірні відносини, що є проміжною стадією перед відкликанням рейтингу. А тим часом рейтинги українських компаній продовжують знижуватися. Тому можна сміливо прогнозувати, що повідомлення про чергові відкликання будуть ще довго розбурхувати інвесторів. Віце-президент Moody's Крістін Ліндоу вважає, що для українських компаній жорстке приземлення виглядає неминучим. Але в такому випадку м'якої посадки і рейтингових агентств в Україні також не варто очікувати.
|