Депозитні акції й у деяких випадках банальна хитрість фінансистів у березні принесли свої плоди. Банкам удалося зменшити відтік вкладів населення: у більшості випадків мова йшла про продовження старих депозитів і повернення клієнтів, які забрали вкладення на початку року. Окрилені березневою статистикою, фінансисти дають амбіційні прогнози: вони розраховують, що зможуть не просто зупинити відтік депозитів громадян, але й залучити нові вклади більш ніж на 20 млрд грн. Тиждень тому Нацбанк оприлюднив останню депозитну статистику: за результатами роботи в березні обсяг вкладів населення в банківській системі скоротився лише на 4,9 млрд (2,5%). Місяцем раніше українці зняли з банківських рахунків 11,4 млрд (5,5% депозитів), а в січні - 7,9 млрд грн. (3,6%). "Одночасно з уповільненням відтоку відбувся і переділ депозитного ринку. Вклади громадян активно перетікали в державні фінустанови, а також у банки з іноземним капіталом, які активно рекламували збільшення статутного фонду материнськими структурами", - відзначив голова правління БГ Банку Костянтин Полосков. Фінансисти, що відчули надію, які раніше ремствували на невпинний відтік вкладень, пояснили зміну настроїв вкладників відразу декількома причинами. "Головним чином на них вплинуло зміцнення нацвалюти, що почалося в перших числах березня: навесні її курс піднявся з 8,8-8,95 грн./$ до 8,08-8,15 грн./$", - розповів перший заступник голови правління Партнер-Банку Андрій Оністрат. "На падіння курсу долара громадяни відреагували скиданням іноземної валюти і переходом у гривню. Відбулося хоча незначне, але все-таки збільшення частки гривневих депозитів (з 50,9% депопортфеля в лютому до 50,92% - у березні)", - доповнив його старший експерт відділу депозитних продуктів ОТП Банку В'ячеслав Фоменко. Немаловажним фактором також стали угоди фінансистів, які всіма правдами і неправдами намагалися втримати депозити, термін дії яких минув: вкладникам пропонували підвищену ставку (на 0,3-1% річних вище від базової), а також масу бонусів. Одночасно банки зловживали своїми можливостями з пролонгації депозитів: нерідко клієнт, навіть приходячи вчасно (у день закінчення терміну вкладу), дізнавався, що фінустанова вже продовжила його вклад на новий термін. У більшості випадків одержати свої кошти негайно або з відстрочкою в кілька днів вдавалося лише після скандалу і погроз подати скаргу в НБУ або позов до суду. Також серйозний вплив на вкладників зробили валютні пропозиції. Їм пропонували відкрити валютний депозит, внісши на рахунок гривню за пільговим курсом: для долара це 7,8-7,95 грн./$, для євро - 10,45-10,5 грн./євро. Валюта при цьому не попадала в руки клієнтові, оскільки валютообмінна операція відбувалася одночасно із вкладенням коштів на депозит. Головний недолік такого роду пропозицій - це відсутність вибору у вкладника: звичайно, вкладаючи гривню на валютний депозит, він не мав можливості вибирати і погоджувався на довгострокові. І це в той час, коли банки розгорнули повномасштабну кампанію з "укорочування" вкладів: намагаючись заспокоїти клієнтів, що побоюються мораторію на дострокове зняття депозитів, фінансисти заманювали їх уже не тільки депозитами на 14-30 днів, але й на три-сім діб. Одночасно громадян намагалися охмурити підвищеними ставками. "По деяких банках із січня по березень ставки збільшилися відразу на 5-7% при вкладеннях у гривні і на 2-3% - у валюті", - повідала начальник відділу розвитку пасивних і розрахункових операцій банку "Фінанси та Кредит" Юлія Солодовник. Максимальні ставки по депозитах у гривні в першому кварталі досягали 33%, у доларах - 20%, у євро - 19% річних. "І це притому що зараз роль ставок трохи зменшилася: вкладники не просто моніторять пресу, а навіть намагаються вникнути в банківську звітність. І гроші перетікають у ті фінустанови, навколо яких створилося позитивне інформаційне тло", - говорить В'ячеслав Фоменко. Банкіри також переосмислили значення депозитних ставок при залученні коштів громадян і вперше за довгий час заговорили про їх зниження. "Це можливо, якщо ситуація на фінансовому ринку почне поліпшуватися, а гривня або залишиться на тому ж рівні до долара, або продовжить зміцнюватися. Немаловажним фактором також стане надання МВФ Україні наступного траншу по кредиту і контроль урядом дефіциту бюджету", - вважає Андрій Оністрат. При сприятливому збігу обставин фінансисти прогнозують у квітні-серпні зменшення ставок на 0,5-1,5% річних. Продовжать фінансисти вдаватися і до не раз випробуваних методів залучення вкладників: розіграшів призів і бонусів. "Ми, наприклад, плануємо запропонувати вкладникам можливість придбати зі знижкою автомобілі одного з наших корпоративних клієнтів", - проінформував Костянтин Полосков. Банкіри не впевнені, що цього виявиться досить, щоб вийти на приріст вкладів, який спостерігався в докризовий період (порядку 4-4,2 млрд грн. на місяць). За прогнозами фінансистів, до кінця року їм удасться залучити від населення лише порядку 20-22 млрд грн.
|