Тим більше що перспективи подальшого співробітництва з Міжнародним валютним фондом залишаються невизначеними, а міжнародні рейтингові агентства скептичні відносно нашої економіки. Так, агентство Standard & Poor's у лютому понизило рейтинг валютних зобов'язань України до оцінки ССС+, що означає високу ймовірність дефолта. Після цього іноземні фінансисти, починаючи від представників європейських банків і закінчуючи Джорджем Соросом, чиї економічні пророцтва не раз збувалися, почали сильніше бити тривогу із приводу українських боргів.

Заможна держава

У серпні цього року Україна повинна погасити державні єврооблігації на 500 млн доларів. До дострокового погашення можуть бути пред'явлені й держпапери на 768 млн швейцарських франків. Такі суми виплат виглядають піднімальними. Чому ж західні експерти постійно говорять, що наша країна на межі дефолта? Одне з пояснень - гра на зниження, для того щоб купити папери задешево. Крім того, є ризик крос-дефолта (одночасної вимоги кредиторів дострокової виплати боргів). А він може відбутися, якщо хоча б одна з держкомпаній дасть негативний сигнал ринку, не виконавши своїх зобов'язань.

Проблем із кредитом "Укравтодору" на 930 млн доларів (частина була погашена достроково, частина - рефінансована) удалося уникнути. Упоралася держава й з боргами виробничого об'єднання "Южмаш". У лютому Міністерство фінансів, уклавши з держпідприємством угоду про реструктуризацію боргу, профінансувало погашення п'ятирічних єврооблігацій компанії на суму 107,5 млн доларів. "Фактично борг ”Южмаша” перед інвесторами став боргом перед державою", - пояснює старший аналітик інвестиційної компанії (ІК) Astrum Investment Management Сергій Фурса.

Швидше за все, без допомоги держави не обійдеться і НАК "Нафтогаз України", що у вересні повинен погасити п'ятирічні єврооблігації на півмільярда доларів. На думку Фурси, побоювання із приводу виплати або невиплати боргу компанією будуть розбурхувати ринок до кінця строку обігу єврооблігацій. Втім, останнім часом інвестори дещо заспокоїлися - прибутковість паперів НАКа знизилася з більш ніж ста до 84% річних. "На наш погляд, дефолт ”Нафтогаза” малоймовірний і можливий тільки у випадку загальної неплатоспроможності держави.

Приблизно, погашення бондів буде проходити за схемою, максимально наближеною до виконання зобов'язань ”Южмаша”, тобто за допомогою держави", - прогнозує Фурса. Незалежний фінансовий аналітик Ерік Найман також уважає, що дефолт за облігаціями НАКа може бути тільки штучним.

Поки у світового співтовариства немає підстав уважати Україну ненадійним боржником, оскільки Мінфін справно платить купонні доходи за єврооблігаціями (зокрема, у березні було виплачено 13,516 млн швейцарських франків). Цього року з урахуванням допомоги держкомпаніям Мінфіну доведеться виплатити близько 3,5 млрд доларів. У держбюджеті на виплату зовнішніх боргів передбачено 12,9 млрд гривень, і цієї суми може не вистачити на всіх проблемних позичальників, адже борговий тягар держави помітно виросте після націоналізації банків.

Банки в боргах

Основні ризики дефолтів сконцентровані в банківському секторі. У період бурхливого зростання ринку банкіри активно займали на зовнішніх ринках і тепер повинні іноземцям 39 млрд доларів. Приблизно третину цієї суми фінустановам необхідно виплатити до кінця року. У світлі таких перспектив президент Віктор Ющенко закликав банки просити своїх іноземних власників про пролонгацію і реструктуризацію боргів. Втім, західні фінінститути й так зробили для своїх українських дочок усе, що могли: банки з іноземним капіталом вчасно, а іноді й достроково погашають євробонди і синдиковані кредити. Набагато гірше справи йдуть у банків з українськими власниками.

Так, Родовід Банк і банк "Фінанси та Кредит" не змогли розплатитися за синдикованими кредитами, а в Надра Банку виникли проблеми з погашенням єврооблігацій на 175 млн доларів (агентство Standard & Poor's привласнило їм рейтинг "вибірковий дефолт"). Погані передчуття і у власників єврооблігацій банку "Фінанси та Кредит", які зараз торгуються з величезним дисконтом.

На думку аналітика інвесткомпанії Phoenix Capital Марії Майбороди, зовнішній борг Надра Банку, швидше за все, буде реструктуризований. З відповідною пропозицією до власників єврооблігацій ця фінустанова, імовірно, звернеться в червні, після закінчення аудита і прояснення ситуації з ліквідністю. У банку "Фінанси та Кредит" заявили, що планують погасити єврооблігації на 100 млн доларів за рахунок залучення коштів від фізосіб на внутрішньому ринку. Всі згадані банки (а також Укргазбанк, що торік засвітився на ринку синдикованих кредитів) оголошені претендентами на рекапіталізацію, так що згодом їхні борги стануть головним болем держави. Найбільше цього року повинен буде виплатити Альфа-Банк (Україна). Його експерти теж відносять до групи ризику, хоча йому, швидше за все, допоможе російська група "Альфа".

В Укрсиббанку, де випустили єврооблігації на 700 млн доларів, почувають себе впевнено. "Наші випуски досить диверсифіковані за часом погашення, до того ж як мінімум протягом року в нас не передбачається жодних контрактних строків виплат. Найближче погашення єврооблігацій банку в обсязі 200 млн доларів відбудеться в липні 2010 року", - повідомив директор служби міжнародної банківської діяльності Укрсиббанка Вадим Миронюк. Якщо до цього часу ринки не відновляться, у цієї фінустанови є запасний варіант: звернутися із проханням про фінансування до свого французького акціонера - групи BNP Paribas. Минулого тижня про дострокове погашення синдикованого кредиту заявив "Райффайзен Банк Аваль".

Більшість експертів не очікують сюрпризів від державного Укрексімбанка, якому цього року доведеться погасити єврооблігації на 250 млн доларів. Хоча в держбанку можуть виникнути проблеми, якщо його змусять допомогти розрахуватися із кредиторами НАК "Нафтогаз України".

Будівельно-промислові ризики

Не менш пильно, ніж за банками, інвестори стежать за девелоперською компанією "XXI Століття", що 24 травня повинна виплатити за єврооблігаціями на 175 млн доларів 8,75 млн доларів доходу. Строк погашення цих паперів наступає в травні 2010-го, однак власники можуть зажадати виплат і на рік раніше. Швидше за все, вони цим правом скористаються. Однак "XXI Століття" не зможе достроково виконати свої зобов'язання. Раніше по ринку ходили чутки про готовність компанії розрахуватися з інвесторами земельними ділянками, що входять у її портфель, але глава ради директорів Лев Парцхаладзе цю інформацію спростував. "Це навряд чи можливо з кількох причин.

Подібне рішення повинне бути схвалене 75% акціонерів. До того ж інвестори, що надали кошти, хочуть одержати гроші, а не земельні ділянки", - відзначив він. У березні девелоперська компанія залучила як консультанта інвесткомпанію "Ренесанс Капітал", а 17 квітня оприлюднила попередню пропозицію щодо реструктуризації боргу і відсотків за єврооблігаціями. Відповідно до першого варіанта реструктуризації компанія буде виплачувати борг вроздріб протягом 2010-2014 років. За другим варіантом інвесторам запропонують варранти (надають право на покупку цінних паперів) в обмін на 42% єврооблігацій, інша частина боргу буде погашена до 2012 року. Пропозиції повинні схвалити як мінімум три чверті власників єврооблігацій.

За словами Марії Майбороди, забезпеченням за єврооблігаціями компанії "XXI Століття" виступали десять проектів. Але їхній продаж за нинішніми цінами не зможе покрити всю заборгованість. Тому в компанії готові запропонувати інвесторам додаткові гарантії (кілька підприємств групи стануть додатковими поручителями). Частина грошей від продажу активів піде на дострокове погашення.

На думку експертів, кредитори девелоперської компанії "XXI Століття", швидше за все, погодяться на розстрочку. Реструктуризація допоможе групі уникнути дефолта і продовжити розвиток проектів нерухомості, які після кризи будуть набагато дорожче. Щоправда, незрозуміло на які кошти девелопер буде розвиватися, адже в нього, крім іншого, не вирішено питання реструктуризації кредитів перед Укрсиббанком і грецьким Eurobank EFG на загальну суму близько 86 млн доларів.

Емітенти єврооблігацій з інших секторів почувають себе впевненіше. Найбільше інвестори довіряють компанії "Київстар" - прибутковість її паперів менша, ніж прибутковість суверенних. Про котирування кредитних нот Запорізького автомобільного заводу і ритейлера "Фуршет" (вони повинні бути погашені цього року) нічого не відомо, але обидва папери можна віднести до ризикових. Пропозиція афілірованої компанії Millen викупити єврооблігації корпорації "Інтерпайп" на 200 млн доларів агентство Standard & Poor's наприкінці минулого року розцінило як дефолт. Проте трубно-колісна компанія збирається сплатити борг. "Ми розглядаємо всі можливі варіанти погашення і плануємо прийняти рішення під кінець року", - повідомив "Експертові" начальник відділу зі зв'язків з інвесторами трубно-колісної компанії "Інтерпайп" Валерій Козлов.

Більше не дадуть

Прикладом компанії "XXI Століття", що запропонувала реструктуризацію, швидше за все, підуть й інші корпоративні боржники. На думку керівника аналітичного департаменту інвесткомпанії Astrum Investment Management Юрія Бєлінського, можлива й реструктуризація суверенного боргу, якщо уряд у силу яких-небудь внутрішніх причин не зможе погасити свої борги.

Після повернення місії Міжнародного валютного фонду в Україну й очевидної готовності фонду виділити другий транш у розмірі 2,8 млрд доларів котирування вітчизняних боргів виросли ще більше. Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко вже пообіцяла, що частина кредиту піде на виплату раніше залучених боргів. Для багатьох банків-кредиторів нашої країни позиція МВФ показова - якщо фонд дає гроші, виходить, в Україні не все так погано. Проте остаточно ризики дефолта і крос-дефолта будуть зняті в жовтні, після погашення боргів НАК "Нафтогаз України", Укрексімбанка, а також виплат за суверенними єврооблігаціях у доларах і прояснення ситуації з офертою за єврооблігаціями у швейцарських франках.

Крім міжнародних фінансових організацій, навряд чи знайдуться інші інституції, що бажають кредитувати Україну. Більшість проблемних позичальників сподіваються згодом знову вийти на ринок єврооблігацій, хоча найближчими роками інвестори будуть із побоюванням ставитися до всіх компаній з України. "Українські компанії будуть за можливістю намагатися уникнути валютних позик. Крім того, в умовах подорожчання кредитних ресурсів на глобальних ринках тільки найнадійніші емітенти можуть розраховувати на розміщення паперів за номіналом", - уважає аналітик інвестиційної групи "Сократ" Михайло Сальников. Ринок зовнішніх запозичень для більшості компаній буде закритий до кінця 2010 року.