Нові правила виплат допомоги з безробіття були встановлені Законом "Про внесення змін у деякі закони України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення", що набули чинності 25 грудня 2008 р. Зміни, внесені документом у ст. 23 Закону "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття", дорівняли громадян, звільнених за згодою сторін, до звільнених за власним бажанням без поважних причин.

Відповідно, держдопомогу вони повинні були одержувати не з восьмого, а з 91-го дня перебування на обліку в Центрі зайнятості. За даними Держкомстату, за перші три місяці року зареєстровано 879 тис. безробітних. Яка їх частина була звільнена з формулюванням "за згодою сторін", у центрі не підраховували. Експерти ж говорять, що такий запис мають як мінімум половина працівників, які залишилися на вулиці через погіршення фінансового стану рідної компанії.

Справа в тому, що роботодавці, які вирішили оптимізувати витрати на оплату праці під час кризи, ні під яким соусом не погоджуються звільняти співробітників через скорочення штату, що давало б їм право одержувати допомогу з безробіття відразу ж. Відповідно до положень КЗпП працівник, що звільняється через скорочення, повинен бути попереджений про це за два місяці. До того для нього передбачена вихідна допомога в розмірі не менше одного місячного заробітку. Не кажучи вже про те, що офіційне скорочення штату - процес досить заморочливий. Щоб провести його, роботодавцеві необхідно офіційно переглянути штатний розклад, повідомити про ситуацію профспілки та ін.

За громадян, які залишилися без роботи і грошей, заступився Президент, попросивши КС перевірити на відповідність Конституції положення нового закону, якими звільненим за згодою сторін виплати допомоги з безробіття відстрочені на три місяці. У рішенні Конституційного суду, оприлюдненому 30 квітня, указується, що спірні законодавчі зміни обмежили права громадян, що суперечить ст. 22 Основного Закону.

"Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції закони або їхні окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність від дня винесення КС відповідного рішення. Тому громадяни, звільнені за згодою сторін, зможуть одержувати допомогу з безробіття з восьмого дня реєстрації в Центрі зайнятості. Для цього не потрібно вносити відповідні зміни в профільний закон", - пояснив юрист адвокатської фірми "Грамацький і партнери" Олексій Гришко.

Рішення суддів з Жилянської істотно збільшить навантаження на Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

"Кількість безробітних цього року може зрости на 1-1,5 млн. Середня зарплата в Україні - 1818 грн., і відповідно до діючих правил у перші три місяці на обліку в Центрі зайнятості безробітним виплачується 50% їхньої зарплати. Таким чином, за приблизними підрахунками, щомісячні виплати фонду з безробіття можуть збільшитися на 1 млрд грн. Ми думаємо, що їхнє реальне зростання складе близько 600 млн грн., які не були враховані при складанні бюджету фонду", - говорить аналітик інвестиційної компанії Phoenix Capital Андрій Нестерук.

У Мінфіні заспокоюють: якщо фонд самостійно не впорається з фінансуванням виплат допомог, гроші можуть взяти з тимчасово вільних коштів Кабміну. Однак уряд не має у своєму розпорядженні достатніх фінансових ресурсів.

За інформацією міністра фінансів тіньового уряду "регіонала" Миколи Азарова, станом на 28 квітня гривневі кошти на Єдиному казначейському рахунку зменшилися з 7,7 млрд грн. на початок 2009 р. до критичних 1,7 млрд грн. (за рішенням КМ відповідна інформація закрита для широкого доступу). У попередні ж роки станом на кінець квітня на ЄКР завжди було близько 12-15 млрд грн.

Катастрофічна нестача коштів, на думку експертів, змусить чиновників ігнорувати рішення Конституційного суду.

"Щоб домогтися виплат допомоги з восьмого дня перебування на обліку в Центрі зайнятості, звільненим за згодою сторін, швидше за все, доведеться звертатися до суду", - вважає партнер юридичної фірми "КМ Партнери" Олександр Мінін.