Поки в боротьбі із кризою більшість країн світу скорочують витрати на оборону, низка держав нарощують свою військову міць. Хто ж залишиться при зброї? Світова фінансова криза потроху добирається до нових сфер життя. Нова жертва - оборонні бюджети. Намагаючись заощадити гроші, уряди скорочують витрати на військові потреби і закупівлю озброєнь. Щоправда, поки основна маса держав знижує імпорт військової техніки, кілька країн завзято продовжують їх збільшувати. Серед них - країни Близького Сходу, Кавказу і Пакистан. Хто менше У 2009 році бюджет військового відомства Японії впаде до мінімуму з початку століття. Росія уріже апетити свого Міноборони на 8%. У Китаї офіційне збільшення військового бюджету в 2009 році складе 14,9%, але при цьому частка цих витрат у держбюджеті країни скоротиться на 6,3%. У планах президента США - уже до 2010-го знизити витрати військового відомства на 10%, але поки вони тільки зростають, і планам Обами можуть перешкодити сенатори-республіканці. Щоправда, зі стрункого тренда скорочення витрат на оборону окремо стоїть Україна, але й це - тільки формально. Офіційно бюджет Міноборони України в 2009 році збільшився на 24%, але майже третину його міністерствудоведеться знаходити самостійно, незважаючи на держбюджет. Витрати ж держбюджету на потреби українських військових стануть найнижчими за останні 17 років - 0,71% ВВП. Хоча Київ зможе "похвалитися" тим, що цілком відповідає духу часу - знижує витрати на оборону у зв'язку з економічною кризою. Яскравий приклад змушеного аскетизму багатьох країн у забезпеченні грішми військових - показники закупівель озброєння. Останніми роками світовий ринок торгівлі зброєю стрімко зроростав, збільшившись у 2004-2008 роках на 21% порівняно з 1999-2003 роками. Але через кризу імпортерам зброї в усьому світі довелося серйозно "затягти ремені". Приміром, Пентагон має намір відмовитися від низки дорогих програм з переоснащення ВР США "зброєю майбутнього". А в цілому вже в 2008 році половині держав з топ-20 найбільших світових імпортерів різних видів озброєнь довелося стримати свої апетити. Про це свідчать дані останнього звіту Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем світу (SIPRI), опублікованого минулого тижня. Марнотратні та вибухонебезпечні Втім, у всьому цьому тренді є й кілька білих ворон. Тих, хто під час загальної економії на закупівлі озброєнь продовжує активно нарощувати свою військову міць. Серед них - багаті країни Близького Сходу, неспокійні азіатські держави, Кавказ і Пакистан. "Поки одні країни шукають, як би тугіше затягти пасок, інші активно розширюють свій військовий потенціал, - говорить Пол Холтон, глава Програми трансферу озброєнь SIPRI, не приховуючи при цьому свого осуду. - У той час як світ потребує в погоджених рішеннях для подолання глобальних проблем, процвітаючий світовий ринок торгівлі зброї, зважаючи на все, "промотує" ресурси, які світова громадськість ледь може собі дозволити". Хоча більше, ніж "марнотратність" під час кризи, світ повинно турбувати те, що перегони озброєнь зараз продовжують саме ті держави, які традиційно вважалися "вибухонебезпечними".
|