Сухий залишок

За даними НБУ, у квітні поточного року банківська система вперше з вересня 2008 р. одержала чистий приплив коштів населення в розмірі 1,13 млрд грн., або +0,6%. При цьому левова частка (більше 93%) приросту депозитного портфеля забезпечена гривнею. Така статистика дозволила банкірам говорити про відновлення довіри не тільки до вітчизняних банків, але й до національної валюти. Тим більше що, за оперативними даними Нацбанку, у травні населення продовжувало нести гроші в банки. БІЗНЕС вирішив проаналізувати наведені узагальнюючі цифри. Так, якщо розглянути динаміку з урахуванням строковості вкладів, з'ясовується, що за підсумками квітня портфель депозитів, навпаки, скоротився на 1,8 млрд грн. (-1,2%) - до 149,5 млрд грн. (офіційна інформація НБУ).

При цьому найактивніше вкладники вилучали строкові депозити терміном на один-два роки (-5,1 млрд грн.), а також вклади на термін більше двох років (-0,7 млрд грн.). Разом з тим спостерігався приплив строкових вкладів на термін до 12 місяців (+4,1 млрд грн.). Мова йде про короткі депозити на один-три місяці. Таким чином, можна зробити висновок, що після закінчення терміну депозитних договорів громадяни як і раніше забирали з банків більше, ніж вносили в рамках знову укладених договорів. А підсумкова гарна цифра припливу отримана головним чином завдяки збільшенню залишків на поточних рахунках майже на 3 млрд грн.

Примітно, що ці залишки накопичуються в основному на карткових рахунках, відкритих у рамках так званих "зарплатних" проектів (одержання зарплат, пенсій, стипендій та іншої соціальної допомоги). Тобто, по суті, можна сказати, що населення просте припинило оперативно спустошувати свої карткові рахунки в день нарахування зарплати. Вплинуло на настрої вкладників і впровадження більшістю банків так званих "гнучких" депозитів з високою процентною ставкою і можливістю вільного зняття коштів. Такі вклади враховуються на поточних рахунках.

Проте Володимир Гіріс, член правління Укрексімбанку ( м.Київ; з 1992 р.; близько 2,5 тис.люд.), дуже здивований величезним припливом коштів на поточні рахунки в окремих банках. "Я навіть не уявляю, як вони цього добилися. За рахунок чого? Звідки такі ресурси до запитання? Я думав, що їм хтось приніс великі строкові депозити, але таке зростання за поточними рахунками - для мене загадка. Так не буває. На поточні рахунки гроші масово не несуть у принципі", - дивується банкір. У свою чергу, Євген Дем’янов, заступник директора департаменту приватного банкінгу "Райфффайзен Банку Аваль" (м.Київ; з 1992 р.; близько 17 тис.люд.), підтвердив припущення Бізнесу: "Ми спостерігаємо тенденцію, коли наші клієнти рідше знімають гроші і частіше залишають їх на рахунках. Крім того, ми збільшили кількість зарплатних проектів. За рахунок цього збільшуються валові обсяги нарахувань на клієнтські рахунки, а отже, і залишки. Вплинуло також те, що цього разу дата виплат зарплат на більшості підприємств припала точно на кінець місяця". Однак такі аргументи не переконали пана Гіріса: "Наша клієнтська база по зарплатних проектах не гірша, ніж в інших банків, якщо оцінювати обіги і середні залишки на одного клієнта. Проте в нас не спостерігалося такого різкого припливу коштів на поточні рахунки".

Відзначимо: існує ще один технічний фактор, який міг вплинути на депозитну статистику. Справа в тому, що 15 квітня набула чинності постанова НБУ №159 від 23.03.09 р., згідно з якою так звані комбіновані депозити з вільним режимом руху коштів повинні враховуватися винятково разом з коштами до запитання. При цьому банки одержали цілих три місяці на приведення звітності у відповідність цим нормам. Тому багато банкірів не вважають, що нормативні зміни вплинули на статистику зараз. Разом з тим деякі учасники ринку визнають, що населення не квапиться вкладати гроші в строкові депозити.

"Ви дуже правильно помітили тенденцію. Населення пережило величезний стрес, викликаний уведенням тимчасових адміністрацій у низці банків і мораторієм на дострокове зняття депозитів. Але зараз гроші починають повертатися в систему на рахунки до запитання", - говорить Тарас Кириченко, директор департаменту роздрібного бізнесу "ВТБ Банку" (м.Київ; з 1992 р.; близько 2 тис.люд.). Володимир Гіріс погоджується з колегою: "У людей збереглися побоювання із приводу розміщення коштів на тривалі терміни, хоча мораторій уже не діє".

Банкіри...

… про переділ

Ярослав Колесник, голова правління банку "Форум":

- Приплив депозитів населення в банки найближчим часом буде збільшуватися. За моїми оцінками, до кінця поточного року більша частина коштів, вилучених вкладниками з банківської системи в період кризи, повернеться в банки. При цьому найбільше грошей одержать фінустанови, які правильно повелися в кризовий період. Іншими словами, однозначно відбудеться перерозподіл ринкових часток. В одних банків депозитні портфелі будуть зменшуватися, в інших - збільшуватися. У той же час процентні ставки за депозитами почнуть плавно знижуватися вже в червні. Взагалі, процентні ставки в гривні повинні бути на рівні прогнозованої інфляції. Таким чином, я розраховую, що за вкладами на один рік ставки будуть коливатися в межах 19% річних.

… про пенсіонерів

Андрій Шульга, начальник департаменту заощаджень ПриватБанку:

- Значний приріст коштів населення на поточних рахунках у нашому банку за підсумками квітня пояснюється тим, що ми останнім часом активно залучаємо на обслуговування пенсіонерів. Приріст залишків - результат цього процесу. Вилучення строкових вкладів пояснюється тим, що деякі вкладники як і раніше забирають свої заощадження. При цьому скасування мораторію радикально на ситуацію не вплинуло. Розраховуємо, що вже в червні буде спостерігатися приплив строкових вкладів. Хоча така перспектива стосується не всіх банків, а тільки великих гравців депозитного ринку (перша двадцятка, за винятком банків з тимчасовими адміністраціями). Великого перерозподілу ринку депозитів не очікується. Я сьогодні саме аналізував зміни ринкових часток за останні місяці - вони змінюються на соті часток відсотка. Чи можна це називати перерозподілом? Скоріше, мова йде про невелику корекцію. У всякому разі, ми свої позиції втрачати не збираємося.

Переливання крові

Минулого тижня Асоціація українських банків (АУБ; м.Київ; з 1990 р.; об'єднує 125 банків) оприлюднила "депозитну" статистику. Виявилося, що у квітні обсяги коштів населення збільшилися тільки в 70 банках з тих 159 фінустанов, що подали в Асоціацію звітність, (усього в країні 185 банків). Підкреслимо: деякі банки - лідери з припливу коштів населення в цілому продемонстрували ледве не рекордне вилучення строкових депозитів.

Так, портфель строкових депозитів лідера ринку ПриватБанку скоротився на 340 млн грн. Велике вилучення строкових вкладів спостерігалося тільки в банку "Фінанси та Кредит", який очолює рейтинг... з вилучення коштів! Солідні втрати строкових вкладів спостерігалися і в УкрСиббанку. У відносних величинах найбільший приплив коштів населення був у банках з іноземним капіталом, які раніше не блищали активністю на депозитному ринку (фондувалися за рахунок материнських структур). Це "Кредит Європа Банк" (+35%), "Астра Банк" (+22%) і "Ерсте Банк" (+16%). У той же час трійка лідерів з вилучення коштів населення представлена банками, які заявляли про необхідність рекапіталізації за участю держави, а саме банк "Фінанси та Кредит", Укргазбанк та Імексбанк.

Майже у всіх цих фінустановах спостерігалося вилучення коштів як з поточних рахунків, так і з строкових депозитів. Банкіри очікують подальшого перетікання вкладів із проблемних банків у стабільні.

"Ми можемо говорити про відновлення довіри не до банківської системи в цілому, а тільки до деяких банків. У банківську систему до кінця року повернеться половина депозитів, вилучених під час паніки. При цьому населення як і раніше буде вилучати депозити з менш надійних банків і переводити їх у більш надійні", - запевняє Тарас Кириченко. У свою чергу, представники банків, у яких спостерігалося вилучення депозитів у квітні, запевняють: ситуація змінилася.

"Ця тенденція (вилучення за підсумками квітня. - Авт.) пов'язана з тим, що в.о. міністра фінансів (Ігор Уманський. - Авт.) надав неправдиву інформацію про те, що нібито наш банк претендує на рекапіталізацію за участю держави. Ця інформація розійшлася по ЗМІ, і вкладники затурбувалися. Усе могло бути й набагато гірше, якби ми оперативно не спростували цю заяву, - розповідає Дмитро Гриджук, голова правління банку "Хрещатик" (м.Київ; з 1994 р.; більше 2 тис.люд.). - Уже з початку травня приплив депозитів у наш банк перевищив 15 млн грн.".

Цікаво також, що вкладники в різних регіонах України поводилися по-різному. У деяких у квітні як і раніше спостерігалося чисте вилучення коштів населення. Серед них - АР Крим, Запорізька, Львівська, Полтавська, Тернопільська і Дніпропетровська області. У всіх інших регіонах депозити демонстрували позитивну динаміку.

Слід зазначити, що у квітні збереглися високі ставки за депозитами у гривні. Так, середньозважені процентні ставки за вкладами на термін до 12 місяців у національній валюті склали 20,3%. Окремі банки готові платити за гривневими депозитами близько 25% річних.

До речі, банкіри відзначають, що не зацікавлені в залученні на депозити занадто великих сум іноземної валюти, адже через нові правила резервування кредитувати у валюті є сенс тільки клієнтів, у яких є джерела валютного виторгу. По суті, мова йде винятково про експортерів. Тому й депозитні ставки в іноземній валюті вдвічі нижчі - усього 11,5% річних. Банкіри сподіваються, що після скасування псевдомораторію населення активніше буде вкладати свої заощадження на довгострокові депозити. У той же час учасники ринку підкреслюють нестабільність ситуації.

"Нацбанк і ми робимо вигляд, що вони (депозити. - Ред.) довгі. Але які ж вони довгі, якщо їх можна забрати на першу вимогу? У нестабільній ситуації вкладник готовий відмовитися від відсотків заради можливості знімати гроші в будь-який момент. До того ж банки не готові багато платити за довгострокові депозити, тому що не знають, що їх очікує в майбутньому", - відзначає Володимир Гіріс.

У кожному разі банкіри прогнозують поступове зниження депозитних ставок - адже ресурси, що залучаються за поточними завищеними ставками, вони не можуть направити на кредитування. "Кредитні ставки на рівні 25-30% річних у поточних умовах просто непід'ємні для бізнесу", - вважає Дмитро Зіньков, голова правління "ОТП Банку".

У свою чергу, пан Гіріс упевнений, що динаміка депозитних ставок буде повністю залежати від економічної ситуації. "Якщо ситуація буде стабільною, ставки почнуть знижуватися, адже економіка не витягне дорогі кредити. Якщо ж потрясіння продовжаться, банки будуть готові пропонувати будь-які ставки - аби тільки утримати вкладників", - вважає банкір.

Банкіри...

… про нетиповість

Віктор Пономаренко, перший заступник голови правління "Прокредит Банку":

- Аналізуючи статистику, зокрема і депозитну, потрібно завжди виокремлювати деякі нестандартні (нетипові) випадки, які йдуть врозріз із загальною тенденцією, тому спотворюють реальний стан справ. Приміром, якщо великий вкладник вилучає (або, навпаки, приносить) свій депозит, це суттєво впливає на статистику. Причому будь-якого банку. От, наприклад, у нас за підсумками квітня вилучення строкових депозитів склало 14 млн грн. Але це менше $2 млн. Великі вкладники з такими сумами завжди присутні у всіх банках. Інше питання - їх частка в загальному обсязі депозитів банку. Тому для внутрішнього аналізу завжди виокремлюється динаміка по найбільших десятьох вкладниках, аналізується поведінка масових клієнтів і визначається тенденція. От і в нас по широкому сегменту клієнтів у квітні спостерігався приріст. У травні фіксуємо схожу ситуацію. Хоча цього ще недостатньо, щоб говорити про якусь чітку тенденцію. Приріст депозитів, який спостерігається в банківській системі, хиткий і нестійкий.

… про залежність

Олексій Руднєв, начальник управління роздрібного бізнесу "ОТП Банку":

- Потрібно розуміти, що ситуація на ринку депозитів тісно пов'язана зі станом фінансової системи в цілому. У той же час поки зарано говорити про закінчення фінансової кризи. Зараз можна лише констатувати певне переломлення тренда. Незважаючи на те, що вже другий місяць депозитний портфель банківської системи показує приріст, ринок депозитів як і раніше дуже мінливий. Його поведінка буде залежати від безлічі факторів, що лежать як в економічній (кредити МВФ, ініціативи НБУ, курсова політика, новини банківської системи, економічна ситуація у світі), так і в політичній (майбутні вибори) площині. Будь-який серйозний негатив може знову обвалити депозитний портфель банківської системи і накрутити ставки аж до міфічних рівнів: 30% річних у гривні та 20% - у валюті. У той же час, якщо літні місяці не принесуть негативних новин, позитивний тренд приросту депозитного портфеля протриває до виборів (традиційно неясний час для України). Далі поки складно прогнозувати.