Примітно, що відповідна постанова центробанку з'явилася відразу після скандального звіту Рахункової палати: ревізори виявили численні порушення нацбанківців при наданні рефінансування в четвертому кварталі минулого року.

Банкам дадуть більше грошей

Згідно з постановою НБУ №327 з 6 червня фінустанови можуть подавати заявки на рефінансування під заставу держоблігацій і сертифікатів регулятора 15 разів протягом місяця на суму до 70% обов'язкових резервів, на бланкові кредити - один раз на тиждень на 25% резервів. Операції прямого репо (кредитування, погашення якого Нацбанк може зажадати в застережений термін), обсяги якого не лімітуються, дозволили проводити не раніше, ніж через 15 днів після погашення раніше наданих кредитів.

"Регулятор помітно розширив можливості фінустанов щодо рефінансування. За раніше діючими правилами, проводити операції прямого репо дозволялося лише через 30 днів після погашення попередніх позик. Заставне рефінансування надавалося не частіше 10 разів на місяць і не більше ніж на 60% обов'язкових резервів, а бланкове - не частіше разу на тиждень, але лише на 20% резервів", - пояснив суть змін начальник казначейства банку "Хрещатик" Олексій Козирєв.

Фінансисти впевнені, що збільшення обсягів рефінансування зараз - це вимушений захід.

"На межі виживання сьогодні перебувають близько 20 фінустанов: мова не тільки про невеликі банки, але й великі, які активно працювали напередодні кризи з населенням. Основний головний біль для фінансового ринку зараз - це неплатежі за кредитами. Офіційні дані за простроченими позиками трохи занижені: обсяг проблемних кредитів становить не 4,29% кредитного портфеля банківської системи, як показує регулятор, а близько 9%. За моїми оцінками, потреба в рефінансуванні наших фінустанов сьогодні становить близько 100 млрд грн.", - відзначив перший заступник голови правління Промінвестбанку В'ячеслав Юткін.

За інформацією НБУ, за березень рефінансування було надано на 14,46 млрд грн. (56 банкам), за квітень - на 9,596 млрд грн. (54), за травень - на 2,83 млрд грн. (32). Згідно з попередніми прогнозами в червні обсяги рефінансування виростуть в 2-2,5 рази (порівняно з травнем).

Побічно ці прогнози минулої п'ятниці підтвердив Президент Віктор Ющенко, який привселюдно заявив про масштабну емісію центробанку. "У мене не було іншого вибору, ніж схвалити рішення щодо емісії ресурсів. Через годину платіж убік "Газпрому" у сумі 3,8 млрд грн. буде зроблений", - повідомив він на засіданні РНБО. Фінансисти впевнені, що газові платежі почнуть здійснюватися за допомогою рефінансування.

"Напевно Ощадбанк або Укрексімбанк запросить у НБУ рефінансування, оформить його на себе і за його рахунок видасть кредит НАК "Нафтогаз". Після чого вже сама компанія подасть у НБУ заявку на пряму купівлю в нього доларів для проведення платежу і обміняє 3,8 млрд грн. на $500 млн", - сказав "ДС" скарбник однієї з київських фінустанов.

Нацбанк звинуватили в корупції?

Незважаючи на дефіцит ліквідності, що панує зараз на фінансовому ринку, банкірів здивувала поява нової постанови з рефінансування саме минулого тижня. Вона побачила світ буквально через два дні після оприлюднення главою тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань перевірки НБУ Юрієм Полунєєвим результатів інспекцій Рахункової палати.

Поточний звіт СП з роботи центробанку в жовтні-грудні 2008 р. став найскандальнішим за всю його історію. За даними ревізорів, з 32 постанов про рефінансування фінустанов, прийнятих Нацбанком у четвертому кварталі минулого року, 31 не відповідала вимогам чинних нормативно-правових актів: у них ішла мова про виділення 17 фінустановам стабілізаційних кредитів на 39 млрд грн. Регулятор видавав кредити без відповідного забезпечення, не мав конкретних переліків застав, через що ризикував високими ризиками неповернення позик.

При оформленні застав за кредитами на 4,3 млрд грн. НБУ не одержав нотаріально підтверджених договорів володіння нерухомістю, а при виділенні 11,6 млрд грн. предмет застави відображався нечітко або не був визначений взагалі. У результаті забезпечення під 8,4 млрд грн. рефінансування взагалі не зазначене в бухгалтерському обліку фінансового відомства.

"Національний банк користувався документами, які визначали різні походи в наданні кредитів банкам і їх забезпечення, що створило передумови суб'єктивного підходу під час прийняття таких рішень. Як установлено, правління НБУ неправомірно прийняло 14 рішень щодо надання стабілізаційних кредитів 11 банкам на суму 14,8 млрд грн.", - відзначалося у звіті Рахункової палати.

Більше ж усього перевіряльників здивувало фактичне виділення коштів НБУ: за даними СП, через територіальні підрозділи центробанку пройшло на 5,9 млрд грн. менше, ніж було підписано його правлінням.

"Кредитні договори, незважаючи на їхній екстрений характер, укладались територіальними управліннями із затримками (до 14 днів), а надання кредитних коштів здійснювалося численними траншами і тривало до 2,5 місяців", - говорилося у висновку ревізорів. У глухий кут Рахункову палату поставили різні розцінки, які нацбанківці виставляли фінустановам з рефінансування: за її інформацією, вартість таких позик коливалася вже у дуже широкому коридорі - від 12 до 22% річних. Однак ревізори дозволили собі лише натяк на корупційну змову.

"Це свідчить про суб'єктивний підхід при прийнятті рішень", - відзначив глава Рахункової палати Валентин Симоненко.

Стельмах напише пояснювальну

У Нацбанку заперечують усі пред'явлені звинувачення. "Такої різниці у вартості рефінансування не було. Ставки були в основному однакові і виставлялися залежно від стану позичальника і його забезпечення - різниця у вартості кредитів не перевищувала 1,5% річних", - заявив виконавчий директор НБУ з банківського регулювання і нагляду, член його правління Василь Пасічник.

Втім, псевдодобродії стверджують, що валізи аргументів все-таки відігравали важливу роль у визначенні вартості нацбанківського рефінансування і різниця в ставках була серйозною. "Ставка рефінансування дійсно визначається виходячи зі стану фінустанови-позичальника і її застав. Однак є й суб'єктивні фактори, наприклад, чи буде НБУ вважати нерухомість ліквідною заставою чи ні, й у яку суму оцінить її вартість. От у цей момент і потрібно приводити "особливі" аргументи", - поділився з "ДС" тонкощами спілкування із чиновниками НБУ перший заступник голови одного з банків.

Офіційна переплата - не єдина стаття витрат фінустанови при одержанні грошових ресурсів центробанку. За словами банкірів, за останні півроку сформувався цілий клас лобістів, які організовували банкам оперативне кредитування з боку регулятора на вигідних умовах.

"Зазвичай, подібних емісарів усі знають. Хоча були випадки, коли з'являлися і нові люди, які здалеку приходили в банк, що потребував коштів, представляючись якимось міжнародним фондом і просили держгарантії під організацію кредиту. А після того як вивчали ситуацію у фінустанові, уже відкрито говорили, що можуть допомогти в одержанні рефінансування НБУ. На початку кризи вартість таких послуг коливалася в рамках 1-4% обсягу фінансування, до кінця 2008 р. вона виросла до 2-8% суми, а коли контроль над рефінансуванням одержав Кабмін, виросла до 12%", - розповів голова правління одного із середніх банків. Щоправда, у Нацбанку всіляко заперечують свій зв'язок з лобістами.

"Навколо рефінансування дійсно ходило дуже багато зацікавлених осіб. Такі цифри називали, що в тих, хто причетний до ухвалення рішення, волосся диба встає. Це натуральні пройдисвіти, які ніколи не вирішували питання, а обманювали людей", - сказав "ДС" тимчасовий адміністратор Родовід Банку, член правління НБУ Віктор Кравець.

Як стало відомо, відомство пана Стельмаха готує пояснювальну за фактом недотримання процедур рефінансування. "Заднім числом, коли ситуація стабілізувалася, усі дуже розумні. Перевіряльники не хочуть ураховувати, що наші нормативні документи були розраховані на нормальну ситуацію. А коли вона вийшла за ці рамки, ми були змушені шукати варіанти вирішення. Деякі механізми не спрацьовували, і ми відразу ж вносили інші, які повинні якось упорядкувати процес. Зараз пишемо своє резюме на звіт Рахункової палати. Термін у нас до 10 червня", - підкреслив Василь Пасічник. Таку позицію НБУ сьогодні пояснюють не стільки бажанням виправдатися, скільки - уникнути відповідальності.

"На підставі подібних звітів депутати можуть зробити заяву про злочин посадових осіб і передати його в прокуратуру. І тепер усе залежить від того, як відреагують Генпрокуратура і Міністерство внутрішніх справ, які повинні займатися розслідуванням представлених фактів", - пояснив ситуацію адвокат юридичної компанії "Ольга Демченко і партнери" Ростислав Кравець. Реакція правоохоронних органів на висновок Рахункової палати очікується до кінця червня.