Минулого тижня в Україні стартували збиральні жнива - зернові почали збирати в Криму і Одеській області. У найближчі дні до них приєднаються аграрії Миколаївщини і Херсонщини. Експерти прогнозують, що поточна кампанія буде однією з найскладніших за останні роки і уже знижують попередні прогнози щодо врожаю зерна. Квітневі заморозки, що змінилися травневою посухою, дозволяють селянам знову експлуатувати "погодний фактор".

Деякі господарства заявляють про загибель або ушкодження 10-15% посівів ріпаку і ячменя і 3-5% - пшениці. За даними Мінагрополітики, на середину червня в гарному стані перебувало трохи більше половини посівів (5244 тис. га), у задовільному - близько 35% (3402 тис. га). Слабкими і зрідженими визнані до 10% зернових (821 тис. га).

За оцінкою директора компанії "Про Агро" Миколи Верницького, цього сезону в країні буде зібрано близько 40 млн т зернових, що на 13 млн т менше від торішнього обсягу і на 2-3 млн т - того, що очікувалося в 2009 р. Представник "Украгроконсалта" Єлизавета Малишко відзначає, що, за їхніми підрахунками, селяни одержать не більше 39,5 млн т, з них 18,5 млн т пшениці і 10 млн т ячменя. Порівняно невисокі показники пояснюються низькою врожайністю культур. Якщо минулого сезону господарства збирали 34,6 ц/га пшениці і 28,8 ц/га ячменя, то зараз очікується 29,6 і 21,3 ц/га відповідно. Крім далеко не ідеальних погодних умов, урожай зіпсував і недостатній догляд за посівами - через дефіцит коштів аграрії не внесли і половини необхідних обсягів добрив і засобів захисту рослин. Грошове питання може зіграти із селянами злий жарт і зараз.

За оцінками аналітика Українського клубу аграрного бізнесу Андрія Толстопята, на збиральну знадобиться близько 3,5 млрд грн., що вдвічі менше, ніж було витрачено на посівну, але все-таки досить багато, враховуючи, що більшість господарств уже вичерпали свої резерви, розпродавши останні запаси торішнього врожаю. Дефіцит коштів складе не менше 1 млрд грн., що збільшує шанси посівів так і залишитися на полях. Уряд уже пообіцяв компенсувати постраждалим господарствам близько 5 млрд грн., але поки виділено лише 300 млн грн., і одержати доступ до цих грошей поточного року аграріям буде складніше, ніж зазвичай.

Андрій Толстопят говорить, що, беручи до уваги перераховані фактори, не варто розраховувати і на гарну якість зерна - показники вмісту білка і клейковини дозволяють віднести більшу частину врожаю хіба що до останніх фуражних 5 і 6 класів.

Разом з тим недобір вала не перешкодить селянам добре заробити на поточному врожаї. Єлизавета Малишко вважає, наступного сезону Україна зможе продати не менше 15-17 млн т зерна. У натуральному вираженні цифра не вражає, адже поточного сезону наші трейдери вивезли за межі країни на 10 млн т більше. Але ситуація на біржах у 2010 р. буде сприятливішою, що гарантує порівняно високі ціни на зерно. За даними Андрія Толстопята, світовий урожай складе близько 600 млн т, що на 7% нижче від торішніх показників. "Винуватцями" недоїмки в транснаціональні засіки стануть такі провідні експортери, як Австралія, США і Канада, де через несприятливі погодні умови зберуть набагато менше, ніж зазвичай.

"Попит же на зернові буде тільки зростати, особливо якщо виправдаються прогнози аналітиків щодо поступового виходу світової економіки із кризи", - говорить Єлизавета Малишко. Як наслідок, ціни обіцяють бути вищими, ніж поточного сезону.

В Українському клубі аграрного бізнесу вважають, що вже до вересня, коли починають робити активні закупівлі арабські країни, вартість пшениці на біржах підвищиться на 20-30% - до $220-250/т. У нас фуражне зерно може вирости в ціні з нинішніх 1 тис. грн. до 1,2 тис. грн./т, а продовольче - з 1,2 тис. грн. до 1,5 тис. грн./т.

Передчуття заробітку вже привело до пожвавлення серед покупців незібраного врожаю. Трейдери активно колесять по полях, укладаючи попередні контракти із селянами на умовах придбання зерна прямо з поля, що дозволяє їм купити товар дешевше на 10-20%. Про своє бажання взяти участь у продажі зерна вкотре заявила і держава. На форумі, що проходив на початку червня в Санкт-Петербурзі, профільний міністр Юрій Мельник активно обговорював з російськими і казахськими колегами можливість створення зернового пулу, що, на думку міністра, дозволить його учасникам диктувати ціни на світовому ринку. Потенційні партнери навіть встигли обговорити деталі співробітництва: передбачається, що для перевалки зерна будуть задіяні в основному українські потужності, половину яких, як і раніше, зможуть використовувати наші трейдери, 20% - казахи, третину - росіяни.

Втім, Микола Верницький вважає, що в недалекому майбутньому такий союз малоймовірний, тому що на відміну від сусідів по СНД у нашій країні більше 90% експорту зерна контролюють приватні компанії, яким співробітництво з державними монополістами Росії і Казахстану ні до чого.

Спроби ж делегувати повноваження експортера ДАК "Хліб України", що вживалися урядом у попередніх роках, так ні до чого і не привели. Проте ЄС сприйняв загрозу одержати сильного конкурента на світовому ринку зерна в багнети. Україні вже дали зрозуміти, що як члену СОТ їй негоже укладати сумнівні домовленості із країнами, що не входять у торговельний клуб.