Більшість великих банків у червні знизили прибутковість депозитів у національній валюті до 17-19% річних. За депозитами в іноземній валюті зниження ставок менш відчутне. Зараз за внесками у доларах відсоткові ставки переважно становлять 9-11% річних, у євро - 8-10%. Нагадаємо, що, за даними НБУ, у травні середньозважена ставка за строковими вкладами фізосіб у гривні досягла свого максимуму за час кризи - 20,3% річних. При цьому деякі банки пропонували прибутковість за внесками навіть більше 25% річних. Примітно, що дрібні й середні фінустанови як і раніше обіцяють платити за депозитами 25-30% у гривні й близько 15% - у доларах.

Відзначимо, що приплив внесків населення в банківську систему (переважно у великі банки) спостерігається вже третій місяць поспіль. У квітні обсяг депозитів виріс на 1,13 млрд грн., у травні - на 1,3 млрд грн. і в першій половині червня - на 1 млрд грн. Незважаючи на таку позитивну тенденцію, банкіри не поспішають із поновленням кредитних програм і не ризикують запускати масове кредитування населення і компаній. За першу половину червня кредитний портфель банків скоротився на 1,5 млрд грн. Таким чином, у банківській системі є надлишкова ліквідність.

Надлишок ресурсів банки змушені тримати на коррахунках або ж розміщати в депозитні сертифікати НБУ під невисокі відсотки. У той же час їм доводиться сплачувати досить високий відсотковий прибуток за внесками населення. І щоб “пригальмувати” приріст депозитного портфеля і зменшити свої витрати, банкіри знижують ставки. Разом з тим слід підкреслити, що деякі великі фінустанови хоча й почали знижувати ставки, однак залишили їх на досить високому рівні - у межах 20% річних. “Обсяги кредитування досить помірні, відповідно, потреба в ресурсах невисока. У той же час чим більша потреба конкретного банку в ресурсах, тим вища ставка”, - вважає Владимир Гирис, член правління Укрексимбанку. Якщо проаналізувати пропозиції депозитних ставок українських банків першої десятки (за активами), то виявиться, що розкид становить понад 6 п.п. - 17% (“Райффайзен Банк Аваль”) і 23,5% (“Альфа-Банк (Україна)”).

Багато учасників ринку впевнені, що величина депозитної ставки може виявитися індикатором того, що банк випробовує нестачу коштів або за якихось інших причин бажає наростити обсяг депозитів населення. “Я б говорив про ставки з погляду надійності або ненадійності банків. Населення уважно оцінює банки і вибирає ті, куди не боїться нести гроші”, - відзначає Тарас Кириченко, директор департаменту роздрібного бізнесу “ВТБ Банку”. Олексій Руднєв, начальник управління роздрібного бізнесу “ОТП Банку”, у свою чергу, впевнений, що більш висока ставка означає для вкладника більш високий рівень ризику. “Але навіть завищені ставки з боку найбільших фінустанов не завжди забезпечують адекватний приплив депозитів у такі банки”, - говорить банкір.

Справедливості заради відзначимо, що на ринку збереглася тенденція припливу грошей в основному на поточні рахунки. Виключення склали тільки банк “Форум”, Ощадбанк і Промінвестбанк, де основний приплив коштів спостерігався саме на строкові вклади. Примітно, що банк “Форум”, незважаючи на солідний приріст коштів населення в травні, як і раніше утримує ставки на досить високому для банку із західним капіталом рівні. Голову правління банку “Форум” Ярослава Колесника обурює припущення колег про те, що завищені ставки - це ознака низької надійності фінустанови. “У кожного своя стратегія на ринку. Як можна оцінювати рівень надійності банку за одним фактором - величині відсоткової ставок? Звичайно, є якась кореляція, але потрібно розглядати питання в комплексі й розуміти, що стоїть за такими діями”, - говорить банкір. Від себе додамо, що за підсумками травня кредитний портфель банку “Форум” скоротився на 248,2 млн грн. (-1,5%), тоді як зменшення цього показника за банківською системою в цілому склало лише 0,3%.

Потрапили в переробку

Примітно, що поки ще беззастережний лідер депозитного ринку - Приватбанк - став єдиною фінустановою з десятки найбільших, у якій за підсумками травня спостерігався чистий відтік коштів населення як за терміновими депозитами, так за поточними рахунками. Імовірно, у зв'язку із цим банкіри всерйоз заговорили про переділ ринку депозитів населення. “Відбувається перерозподіл депозитного ринку на користь банків з іноземним капіталом. Травень тільки підтвердив цю тенденцію”, - констатує Руднєв. При цьому не всі гравці ринку схильні стверджувати, що участь західних банків у вітчизняних фінустановах надає останнім додаткову надійність і перевагу в переділі депозитів. “Якщо оцінювати західні групи, то у всіх справи йдуть по-різному. Є банки, які порівняно легко упоралися з кризою, а є й такі, яких буде морозити ще досить довго, але я не хотів би їх називати”, - попереджає Тарас Кириченко.

При цьому варто відзначити, що для кожного банку характерні свої валютні переваги в сфері залучення депозитів. Так, у травні кошти населення в національній валюті найуспішніше залучав Ощадбанк. Доларові заощадження громадян інтенсивно поповнювали рахунку Укрсиббанку. А от лідером із залучення депозитів у євро став “ОТП Банк”. “Ми фокусуємося на залученні іноземної валюти, яка потім направляється на кредитування корпорацій-експортерів”, - пояснює Руднєв.

У той же час в “Райффайзен Банці Аваль” спостерігався рекордний відтік депозитів у євро. Зважаючи на все, це пояснюється величиною відсоткової ставки - у зазначеному банку вона майже вдвічі нижчі за ринкові. “Низькі ставки - це наш принцип, ми вже давно так працюємо. Основна увага акцентується на силі нашого бренду. Що стосується відтоку депозитів у євро - він припустимий, до того ж у нас виник надлишок цієї валюти”, - говорить Євген Дем’янов, заступник директора департаменту продуктів і маркетингу для приватних клієнтів Райффайзен Банку Аваль.

Далі - менше

Незважаючи на розмови про можливий переділ ринку депозитів фізосіб, банкіри прогнозують подальше істотне зниження ставок за валютними внесками у надійних банках. Аргумент простий: люди активно несуть у банки валюту, тоді як фінустанови обмежені регулюванням НБУ у видачі нових кредитів в іноземній валюті (обмеження кредитування у валюті ініційоване у Верховній Раді). Банкіри допускають, що до кінця року доларові ставки в надійних банках можуть скоротитися до 5% річних, у той же час гривневі будуть знижуватися повільніше - на 1-2 п.п. до кінця року. Цікаво, що багато банкірів не ризикують робити прогнози щодо рівня депозитних ставок далі літа поточного року. “Тенденція поступового зниження відсоткових ставок буде спостерігатися до серпня. На той час середні ставки за депозитом в гривні будуть коливатися на рівні 18% річних. Тоді можна буде оцінити ринкову ситуацію і ухвалити рішення щодо подальшої динаміки. Зараз дуже важко що-небудь прогнозувати”, - зізнається Руднєв. Невизначеність ситуації відзначає й Володимир Гирис: “Стан ринку депозитів населення залежить від багатьох факторів, тому я не хотів би робити будь-які прогнози”.

Банкіри - про...

…різницю

Віктор Валько, директор департаменту індивідуального бізнесу Брокбізнесбанку

- Тільки за останній робочий тиждень (з 15 по 19 червня поточного року) відсоткові ставки за терміновими вкладами у гривні терміном на 1-3 місяця знизилися в середньому на 0,06 п.п. і встановилися в межах 16-20% річних. Ставки в іноземній валюті також упали: діапазон ставок за внесками у доларах склав 6-12,5% річних, у євро - 5-12% річних.

Настільки значна різниця за ставками у національній і іноземної валютах обумовлена тим, що банки залучають валютні ресурси в основному для фондування існуючого кредитного портфеля у валюті. У найближчому майбутньому на ринку не прогнозується особливих змін, але можливі незначні коливання депозитних ставок. Це пов'язане зі скороченням кількості пропонованих банками депозитних програм, а також сезонним фактором - періодом літнього затишку.

… ціноутворення

Світлана Черкай, заступник голови правління “Ерсте Банку (Україна)”

- Ставки за доларовими депозитами точно будуть скорочуватися, швидше за все, до 7-8% річних до 2010 р. Із гривнею - складніше. До осені також очікується зниження. Я вважаю найбільш імовірним негативний сценарій розвитку подій, який буде характеризуватися політичною нестабільністю, відтоком інвестицій із країни, невизначеністю відносин із МВФ і, найголовніше, відсутністю в банків “довгих” ресурсів у гривні. Навіть якщо фінустанови почнуть видавати короткочасні кредити (наприклад, овердрафти), різко підвищиться попит на ресурси, і відсоткові ставки за депозитами знову злетять. Зараз у процесі ціноутворення за внесками банки орієнтуються на свої потреби в ресурсах, які їм необхідні, щоб вижити. Якщо фінустанові потрібна гривня або валюта, вона залучає її за будь-якою ціною, якщо немає - то тримає оптимальні відсоткові ставки.