Ідея відкриття супермаркету делікатесів виникла в Іллі Грінберга, власника компанії "Марком", під час чергової поїздки за кордон. "Я не єдина людина, що возила валізами делікатеси через кордон. Це, власне, і підштовхнуло мене до думки відкрити супермаркет подібних продуктів в Україні", - поділився заповзятливий бізнесмен.

У той час як найбільші українські мережі втрачають клієнтів і недораховуються прибутку, він разом з бельгійськими партнерами відкрив у столиці вже другий за рахунком будинок делікатесів Delight і у найближчому майбутньому має намір розширити мережу в регіони. "Динаміка відвідуваності наших магазинів з моменту їх відкриття не падає", - розповідає Ілля Грінберг. Скільки і за рахунок чого заробляють власники магазинів продукції класу люкс у нелегкі для економіки часи?

Жага "наживи"

Інтерес до відкриття продовольчих супермаркетів делікатесів експерти пояснюють декількома причинами. По-перше, ніша преміальних продовольчих бутиків в Україні в цей час залишається неосвоєною. Нині тут представлено не так вже і багато гравців. Старожилом у цьому сегменті є компанія "Фуршет", що розвиває мережу супермаркетів преміум-класу "Фуршет Гурман". Також у цьому напрямку працюють компанії "Марком" (супермаркет Delight), НП "Реарди" (супермаркет "Маркет Плаза" у Кривому Розі), "Таврія В" ("Космос" в одеському ТЦ "Сади перемоги"). При цьому основні зусилля компанії направляють на столицю і слабко представлені в регіонах. Тому в цьому сегменті достатньо місця для розвитку і зростання інших гравців, вважає Євген Окша, аналітик ІК Astrum IM. У преміум-сегменті працюють також спеціалізовані магазини (винні, рибні). Серед них - Lavinia (два магазини - у Києві та Одесі), GoodWine, Paradis du Vin (по одному магазині в Києві) та ін. Представлені в Україні і гастрономічні бутики: пекарні-кондитерські "Волконський", "Реприза", шоколадний бутик при ресторані Atelier та ін.

Також варто зазначити, що деякі мережі виділяють під преміальну продукцію окремі стелажі або навіть кімнати. Приміром, у центрах оптової торгівлі METRO працює відділ "Винний Хьюмідор і сигарна кімната", що пропонує унікальні асортименти з понад 140 видів вин преміум-класу. У деяких обладнана кімната м'ясних виробів преміум-класу. "На цей момент ми проводимо повний аналіз асортиментних груп і вже у вересні в ньому з'являться нові позиції преміум-сегменту. Особливо це стосується вин, сирів", - уточнила Тетяна Бабенко, начальник відділу корпоративних комунікацій "МЕТРО Кеш енд Керрі Україна". Та ж ситуація і в Fozzy Group. Віце-президент з маркетингу групи компаній Михайло Дудник відзначив, що елітні товари припинили купувати ті, для кого це завжди було розкішшю. Ті ж споживачі, які власне і формують попит на преміальну продукцію, продовжують купувати такі товари в колишніх обсягах. "І оскільки основа покупців продукції преміум-сегменту збереглася, у мережах групи ми не скорочували асортименти преміальних товарів", - підкреслив він.

Друга причина зацікавленості у відкритті магазинів делікатесів у тому, що рентабельність у цьому сегменті більша, ніж у традиційному продуктовому роздробі. Експерти стверджують, що вона вища на 60-70%. "Крім якості та ексклюзивності пропонованої продукції, покупець додатково оплачує якісне обслуговування, зручне місце розташування супермаркету, оформлення інтер'єра і т.д.", - розповів пан Окша. Причому за порівняно невеликої площі супермаркету продажі в сегменті преміум-рітейлу при гарній кон'юнктурі ринку можуть у чотири-п'ять разів перевищувати продажі традиційних роздрібних мереж.

Ще одна складова привабливості магазинів делікатесів - наявність кулінарії. Націнка магазину на товари власного виготовлення найчастіше в рази перевищує собівартість їх виробництва.

Крім того, відкриття супермаркетів преміум-класу сприятливо впливає на торговельну марку, підвищуючи її вартість. "Також необхідно відмітити, що вибір преміального сегменту - це відхід у цінову нішу, коли акцент на досить вузькій категорії споживачів, населенні з високим рівнем доходів дозволяє менше залежати від кількості відвідувачів порівняно із супермаркетами, що працюють в інших сегментах", - додала Ольга Андрієнко-Бентц, глава центру галузевої спеціалізації "Споживчі товари і роздрібна торгівля" в Україні консалтингової компанії Roland Berger Strategy Consultants.

У цілому річний обіг магазину делікатесів складає не менше $10 млн. на рік, при тому, що інвестиції в нього становлять від $2 млн. У свою чергу, виторг одного магазину в традиційній мережі площею 2,5-3 тис. кв. м у Києві не перевищує $3 млн. на рік. Як відзначав гендиректор російської мережі супермаркетів "Абетка смаку" Володимир Садовін, що планував вийти на український ринок, середній виторг його магазинів становить 12 млн. євро на рік, що "дозволяє окупити інвестиції всього за 2,5-3 роки". Реклама магазину, за словами директора і основного власника компанії "Бюро вин" (бутик GoodWine) Володимира Шаповалова, коштує близько 1 млн. грн. (радіо і робота із цільовою аудиторією), на акції в магазині йде в 5-10 разів менше.

Робота в тісному зв'язку

Для залучення клієнтів гастрономічні бутики і елітні магазини змушені шукати найбільш незвичайні та ексклюзивні товари з погляду інгредієнтів, поєднання продуктів і упакування. Їхня візитна картка - неординарна пропозиція. При цьому до 80% продукції, яка продається в преміум-супермаркетах, - товари імпортні і власного виробництва. Значна частина товару будинку делікатесів Delight - ексклюзивні продукти, імпортовані компанією "Марком", що "приклала руку" до відкриття магазинів. Те ж стосується і магазинів Lavinia, куди імпортер поставляє алкогольні напої. "60% продукції, представленої в магазині GoodWine, імпортуємо ми, решту 40% - інші імпортери. Купуємо безпосередньо у виробників - це більша частина обсягу", - розповів Володимир Шаповалов.

До слова, про постачальників. Наявність прямих зв'язків з імпортерами унікальних продуктів - перевага, одержати яку досить непросто. Щоб налагодити співробітництво з такими постачальниками, необхідно забезпечити більш-менш значні обсяги закупівель. Тим часом, для того щоб потрапити на прилавки українських магазинів делікатесів, теж потрібно відповідати рівню. Так, Ілля Грінберг розповів про те, що його магазини завжди віддають перевагу продукції приватних сімейних компаній з гарною історією і традиціями. Також велика увага приділяється розміру компанії, тому що дуже малі фірми можуть не впоратися зі своєчасною доставкою і обсягами необхідної продукції. Ще одна вимога перед відбором - аналіз, де цей продукт представлений за кордоном, які магазини його пропонують своїм відвідувачам. Приміром, багато хто дивиться на те, чи поставляє виробник у французьку галерею "Лафайет", у женевський "Гурме глобус" або в московський "Гурме", чи вибирають цей продукт постачальники, які влаштовують кетерінг для королівських родин, і т.д.

Вирішити проблему реалізації надлишків товарів у більшості випадків допомагає наявність ресторану в приміщенні магазину. Таким чином, власники гастрономічних бутиків одночасно є і власниками ресторанів, які працюють у тісному зв'язку з роздрібним бізнесом. Якщо продукти не продаються аж до моменту, коли до закінчення строку придатності залишаються лічені дні, їх відправляють у ресторан. Продукція, що не встигла потрапити на стіл покупців або відвідувачів ресторану, знищується. Принаймні, так стверджують учасники ринку.

Вузький сегмент для широкої кишені

У компанії Roland Berger Strategy Consultants упевнені, що погіршення економічної ситуації навряд чи сприятиме появі нових гравців у преміум-сегменті найближчим часом. Це пов'язують із тим, що в прагненні уникнути проблем з ліквідністю роздрібні компанії скорочують плани експансії, зосередившись на органічному зростанні та зміцненні вже зайнятих позицій. Проте, незважаючи на тимчасові труднощі, український ринок зберігає потенціал розвитку і залишається привабливим для інвесторів, запевняє Ольга Андрієнко-Бентц.

Уже в середньостроковій перспективі можлива поява на ньому нових учасників. Крім українських рітейлерів, цей сегмент може бути цікавий й іноземним, зокрема російським, операторам, що мають чималий досвід роботи в цій сфері. Серед російських компаній можна виділити "Міський супермаркет", що розвиває мережу "Абетка смаку" (в 2007 році оператор уже заявляв про амбіційні плани виходу на український ринок, який був запланований на 2008 рік, однак так їх і не здійснив. - Ред.), а також "Сьомий континент" з мережею елітних супермаркетів "П'ять зірок". Серед європейських інвесторів раніше Україною цікавилися оператори з Німеччини Sky і Kaizer, поділився Євген Окша.

Експерти прогнозують, що гравці преміум-рітейлу набагато менше будуть відчувати на собі вплив кризи, ніж супермаркети економ- і масового сегменту. До того ж вища рентабельність допоможе їм пережити економічний спад. Тим часом пані Андрієнко-Бентц відзначає, що незалежно від сегмента проблеми з ліквідністю і високим борговим навантаженням компаній ставлять під загрозу можливість їх нормального подальшого функціонування і розвитку. Незважаючи на те, що ринкові умови для гравців преміум-сегменту є в цілому сприятливішими, ніж для інших мереж супермаркетів, майбутнє компаній залежить від їхнього фінансового становища, дій, спрямованих на підтримку ліквідності, а також наявності продуманої стратегії розвитку. Російська практика показує, що більшість вдало розташованих елітних супермаркетів успішно пережили кризу 1998 року. Одним із загальних кроків, початих у той час, було зниження торговельних націнок на основні категорії товарів, які зменшували прибутковість, однак дозволяли уникнути закриття або продажу бізнесу. Цілком імовірно, що такі ж методи будуть використані і нечисленними українськими операторами. В іншому випадку любителям смачно поїсти знову доведеться повернутися до совдепівської практики і возити улюблені делікатеси з-за кордону у валізах.

Не менше $2 млн.становлять інвестиції у відкриття магазину преміум-сегменту і окупаються за 3-5 років

$10 млн. досягає річний обіг магазину делікатесів в Україні

8-10% досягає рентабельність у преміум-сегменті, у той час як для супермаркетів економ- і масового сегмента за сприятливих економічних умов цей показник не перевищує 5%.