Подібні проблеми сьогодні тривожать більшість прем'єр-міністрів планети, адже вихід з поточної рецесії загрожує зануренням у нову кризу - фіскальну. Ці побоювання засновані на тому, що в умовах економічного спаду держбюджети недоотримують значні суми податкових надходжень. Але в той же час вони змушені витрачати надзвичайні суми на стимулювання економіки. У результаті очікується, що тільки в країнах ОЕСР валовий дефіцит бюджету виросте з 1,5% в 2007 році до 9% в 2010-му.

Зокрема, 13 з 16 країн єврозони, за прогнозами Єврокомісії, порушать правило 3%-ого дефіциту. Міністри фінансів зони євро на червневій зустрічі в Люксембурзі домовилися навіть про необхідність розробити "стратегію виходу", яку треба буде застосовувати для зниження бюджетних дефіцитів, як тільки економіки ЄС почнуть показувати позитивну динаміку зростання ВВП. А в Сполучених Штатах 30 червня, коли 46 штатів уже повинні були прийняти місцеві бюджети на новий фінансовий рік, Каліфорнія й три інших штати взагалі прийняли незбалансований бюджет. За межами ж ОЕСР, особливо в економіках, що розвиваються, проблема пошуку фінансування для державних витрат стоїть ще гостріше. Де ж вихід?

Вихід є

У теорії, якщо виникає розрив між доходами і витратами, є чотири способи вирішити проблему: урізати витрати, збільшити доходи, позичити або продати що-небудь (тобто приватизувати, якщо мова йде про "латання" державної кишені). Однак на практиці вибір між цими варіантами обумовлюється безліччю "але".

Так, урізати витрати складно, якщо одночасно стоїть завдання стимулювати споживчий попит. Але Москва, яка очікує, що бюджетні доходи РФ будуть цього року на третину менші, ніж у 2008-му, обрала саме такий шлях для скорочення дефіциту. За словами прем'єра Росії Володимира Путіна щодо цього: "Зрозуміло, робити це потрібно буде дуже виважено, дуже акуратно, ретельно вибудовуючи систему пріоритетів і підвищуючи ефективність використання бюджетних коштів. Механічного скорочення витрат ми не повинні допустити і не будемо цього робити. Але все, що не є абсолютно необхідним, потрібно з бюджету вичищати". Правда, це не означає, що Кремль буде лише скорочувати витрати - зазвичай, у таких випадках використовуються комплексні підходи.

Для України варіант скорочення витрат у відчутних масштабах мало реалістичний, сумнівно, що уряд його застосує.

"На 80% витрати бюджету становлять поточні витрати. А їх урізати практично неможливо, оскільки, зазвичай, всі вони якимось чином зав'язані на конституційних правах українців (освіта, охорона здоров'я, соціальний захист і т.д.). Одним словом, використати цей варіант неможливо, особливо в передвиборний рік", - пояснює Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE-Україна.

Інший сценарій - можливість позичити - моментально відмітається тими країнами, у яких і без того велика заборгованість. А якщо і не відмітається, то в борг їм дають неохоче (як, наприклад, в Італії), або ця можливість вичерпується досить швидко (як це відбулося з Великобританією, у кредитоспроможності якої вже засумнівалося агентство Standard & Poor's). Україна на цей момент віддає найбільшу перевагу саме такому шляху - оздоровленню економіки в борг. Від похмурої перспективи виявитися одного чудового дня "процвітаючою, але по вуха в боргах" її рятує те, що основні кредитори нашої країни МВФ і Світовий банк.

"А в них основна умова - це використання виділених грошей на покриття зовнішніх боргів, - відзначає Дмитро Боярчук. - Крім того, зовнішні борги - один із пріоритетів уряду, і вони виплачувалися б у кожному разі". Але щедрість міжнародних організацій, як і їхні фонди, не вічна, тому українському уряду варто було б взяти приклад з топ-менеджменту інших країн і замислитися про інші, менш тривіальні способи покриття бюджетного дефіциту. На них і зупинимося.

Збільшити доходи

Не застосовуючи насильницькі дії до бізнесу і населення збільшити доходи можливо лише за нормальної економічної ситуації. Наприклад, з метою остудити економіку, щоб уникнути негативних наслідків перегріву. "У поточній ситуації жорсткої кризи підняття податків просто виллється в проблему неплатежів і зростання тіньового сектора, - стверджує Дмитро Боярчук. - Тобто можливості використання цього каналу наповнення обмежені".

Втім, у багатьох країнах варіант підвищення податків сьогодні використовується на "ура". Всюди зростають житлово-комунальні тарифи. В Угорщині, Ірландії й Ізраїлі влада підвищила ПДВ. Великобританія готується підвищити із квітня 2010 року ставку прибуткового податку для громадян країни, які заробляють більше 150 тисяч фунтів стерлінгів на рік, з 40% до 50%. А з вересня для британців будуть підвищені акцизи на бензин - на 2 пенси за літр. До того ж, у багатьох країнах "підживленням" для бюджету стали курці й споживачі алкоголю. Так, навесні Вашингтон втричі підвищив федеральний податок на тютюнові вироби - сигарети, люльковий і жувальний тютюн.

Тепер американець, який викурює пачку в день, додатково заплатить за паління $225 на рік. А Лондон підвищив з кінця квітня акцизи на алкогольну і тютюнову продукцію на 2%. У США акцент роблять і на не настільки значних податках. Так, штат Мен підвищив податок на продаж, ремонт авто, вигул собак і хімчистку. А Південна Дакота збільшила збори із пралень. Не гребує нічим і Естонія. Там, приміром, виріс податок з обігу на культурні заходи, а також на надання поховальних і ритуальних послуг. Одним словом, серед дрібних податків влада підвищує ті, які стосуються продукції або послуг, від яких дуже складно відмовитися. Як, скажімо, зробили з пивом в Україні.

Провести приватизацію

Як би болісно не реагували в Україні на слово "приватизація", це дійсно гарне джерело наповнення дефіцитного бюджету, яким не нехтують і за кордоном. Так, уряд Канади розглядає можливість продажу приналежних державі активів, щоб покрити рекордний для країни дефіцит бюджету. За повідомленням канадської газети The Glob and Mail з посиланням на джерела в уряді, серед активів, виставлених на продаж, опинилися телерадіомовна компанія Canadian Broadcasting Corporation, оператор залізниць VIA Rail і навіть Королівський монетний двір Канади (Royal Canadian Mint).

Крім державних корпорацій, Оттава може виставити на продаж федеральні землі й об'єкти нерухомості вартістю в мільярди доларів. Серед них Королівська корпорація з навантаження кам'яного вугілля. Наприкінці травня уряд Канади оголосив про свій намір шукати покупців, готових придбати бізнес з виробництва ядерних реакторів провідної атомної компанії країни Atomic Energy of Canada. У цілому ж цього фінансового року уряд Канади має намір отримати від приватизації або продажу активів до $4 млрд., щоб подолати дефіцит бюджету до 2013-2014 р.

Правда, Україні брати приклад з Канади не доводиться. У поточних політичних і економічних умовах це джерело коштів тут навряд чи застосуємо. "Практично немає шансів, щоб який-небудь інвестор захотів вкласти гроші у власність в Україні, - вважає Дмитро Боярчук. - Хіба що за викидною ціною, але це, швидше за все, не влаштує вже уряд". Втім, як показує закордонний досвід, простір для фантазії є - була б фантазія. А там можна і спробувати наповнити бюджет без "напосідання" на МВФ і Світовий банк. Тоді й питати дозволу на "стелю" дефіциту ні в кого не доведеться.