Один з небагатьох ринків, де усе ще можна добре заробити, уже привернув увагу потенційних інвесторів: позичати гроші під позахмарні відсотки узялися як нові ломбарди, так і продавці комісійного товару та приватні лихварі. Благо, що городяни, які звикли жити в борг, вже не побоюються задешево закладати майно.

Закладають останнє

Лихварі напрочуд добре переживають фінансову кризу. Минулого тижня Державна податкова адміністрація оприлюднила дані про надходження від суб'єктів господарювання за перше півріччя поточного року. На тлі стрімкого падіння відрахувань підприємств, які працюють у більшості галузей вітчизняної економіки, фіскалів приємно здивували ломбарди, які вдвічі збільшили платежі за податком на прибуток. За шість місяців вони заплатили в скарбницю 4,75 млн грн. проти 2,23 млн за аналогічний період минулого року, а офіційний сукупний прибуток лихварів цього року виріс до більш ніж 18 млн грн.

Істотно збільшився й обсяг виданих лихварями позик. За інформацією Держфінпослуг, яка регулюює цей ринок, якщо станом на кінець 2008 р. кредитний портфель ломбардів становив близько 600 млн грн., то зараз - більше 780 млн грн. Не менше 40% цієї суми позичили кияни, які стали їх найактивнішими клієнтами.

Різке збільшення обігів підтверджують і самі лихварі. Комерційний директор компанії Dbroker Володимир Сорочан говорить, що за останні півроку кількість клієнтів у них виросла в 2-2,5 рази.

Пояснюючи зростання як зубожінням громадян, які змушені закладати придбане в благополучні часи майно, так і неможливістю отримати гроші з інших джерел, адже ні банки, ні кредитні спілки, з якими раніше конкурували ломбарди, кредитів практично не видають. Ломбарди ж як і раніше мають гроші й готові позичати їх всім бажаючим. Від труднощів у бізнесі, з якими зіштовхнулися інші фінансові установи, лихварів урятував досить високий запас міцності (відсотки за позиками становлять від 200-300% річних), занижена оцінка заставного майна і готовність до масових неплатежів.

Якщо ті ж банки не рятує навіть вилучення в боржників заставного майна, на яке фінансисти не можуть знайти нового покупця, то практично всі ломбарди мають договори з комісійними магазинами або ж створили свої мережі торговельних точок.

Приміром, компанія "Скарбниця" навіть зуміла побудувати на своєму основному бізнесі торговельну мережу із продажу коштовностей "Ювелірна карта". Директор ломбарду "Комод" Олександр Горбач відзначає, що частка неповернень у них становить 20-30%, однак, оскільки заставне майно виставляється на продаж за ціною на третину нижче ринкової, продається воно досить швидко.

За інформацією пана Горбача, до лихварів звертаються представники практично всіх верств населення, але останнім часом збільшилася кількість представників середнього класу і заможних киян, які зазнають тимчасові фінансові труднощі. Спеціально для них компанії істотно розширили перелік предметів застав, додавши в цей список, крім традиційних коштовностей, побутову і аудіотехніку, хутро, антикваріат, швейцарські годинники і навіть цінні папери.

Все більше ломбардів приймають заставні автомобілі та нерухомість. Директор "Альянсу автоіпотечних кредиторів" Сергій Стецьков підкреслює, що бажаючих отримати замість рухомого і нерухомого майна живі гроші з кожним днем більшає, незважаючи на немаленькі відсотки (0,17- 0,33% на день). Адже продати ту ж машину або квартиру сьогодні не так просто.

За боржниками - у чергу

Один з деяких ринків, де усе ще можна добре заробити, уже привернув увагу потенційних інвесторів. Головний юрисконсульт компанії "Бізнес-комфорт", яка спеціалізується на юридичному супроводі ломбардів, Віктор Дасюк повідомляє, що поточного року наплив підприємців, які бажають відкрити ломбард, виріс у чотири-п'ять разів. Експерт відзначає, що вхідний поріг на цей ринок порівняно невисокий - від 300 тис. грн. (з них 200 тис. грн., відповідно до законодавства, становить статутний фонд), причому ці вкладення з лишком можна повернути вже протягом першого року роботи.

Але великі новачки в Києві ще не з'явилися, левову частку ринку як і раніше тримають колишні лідери ("Скарбниця", "Алдан", "Альянс" та ін.). Останні відреагували на збільшення потоку клієнтів відкриттям нових відділень у спальних районах столиці, а також переведенням частини з них на цілодобовий режим роботи. Зате про себе заявили до десятка дрібних ломбардів (на Троєщині, Харківському, Лівобережній), які поки не мають філіальної мережі.

За даними Сергія Стецькова, на лихварстві почали заробляти колишні топ-менеджери кредитних спілок, що закрилися, які знають, як працювати з позичальниками, і зуміли накопичити необхідний стартовий капітал. Спокусі заробити на нужденних киянах піддалися і більшість комісійних майданчиків, що торгують автомобілями. Оскільки їхній основний бізнес зараз практично стоїть, вони охоче кредитують автовласників, поповнюючи взятими під заставу машинами свій парк.

У боротьбу за клієнтів включилися і приватні лихварі. Джерела "ДС", які не бажають розкривати своїх імен, стверджують, що на сьогоднішній день у столиці працюють не менш сотні підпільних кредиторів, готових забезпечувати громадян потрібними сумами під 200-300% річних. Причому на відміну від ломбардів, які, побоюючись неповернення грошей, з початку кризи обмежили максимальну суму позики 100 тис. грн., приватники не стримують апетитів позичальників, однак відразу просять оформити договір купівлі-продажу на заставне майно.

"У такий спосіб вони вганяють клієнтів у величезні борги, з якими більшість просто не можуть розрахуватися, і забирають їхню власність за півціни. Проте відсутність обмежень на кредитну суму залучає громадян, що влізли в борги, і деяких з тих, хто брав гроші в нас, потім перекредитовуватися в приватних лихварів", - розповідає пан Стецьков.

Опитані учасники ринку стверджують, що бум тільки набирає оберти, і прогнозують, що під кінець року в столиці з'являться ще як мінімум десяток нових компаній. Зменшити запал інвесторів може хіба що новий закон про ломбарди, який вже прийнятий у першому читанні. Документ передбачає збільшення статутного фонду до 30 тис. євро і заборону лихварям приймати заставне майно - машини і нерухомість.