І якщо для Тимошенко відвідини Національного банку поки що рідкість, то Фірташ, за свідченням джерел "ДТ", останнім часом їздив у Нацбанк мало не як на роботу - майже щоранку. Юлії Володимирівні ще треба буде докласти чимало зусиль для досягнення бажаного результату, а Дмитро Васильович уже багато чого домігся...

В офіційному графіку Юлії Тимошенко на 30 липня відвідування Національного банку не значилося. Проте позаплановий візит тривав так довго, що заплановану на цей день на 14.30 нараду з проблем хімічної галузі довелося починати без глави уряду. Відкриваючи захід, міністр промислової політики Володимир Новицький повідомив, що "Юлія Володимирівна затримується, оскільки зараз перебуває в Національному банку, де бере участь у нараді".

Джерело агентства "Інтерфакс-Україна" у Нацбанку повідомило, що "Тимошенко проводить переговори з головою НБУ Володимиром Стельмахом у режимі "тет-а-тет". Джерела "ДТ" уточнили: віч-на-віч глави уряду і Нацбанку спілкувалися не весь час - до них приєднувалися директор департаменту монетарної політики НБУ Наталя Гребенник і перший заступник голови Анатолій Шаповалов.

Уже сама по собі участь директора департаменту монетарної політики проливає світло на одну з ключових тем розмови. Крім курсової тематики, йшлося в основному про обсяги емісії, яку прем’єр намагається витиснути з НБУ на покриття урядових боргових зобов’язань.

За даними "ДТ", вимоги прем’єра полягають в додатковому викупі ОВДП на загальну суму близько 25 млрд. грн. (понад обговорений із МВФ ліміт у 44 млрд. грн. на рекапіталізацію банків і вже проведений Нацбанком викуп держоблігацій на суму понад 30 млрд. грн.). Цілі, звичайно, благі - капіталізація НАК "Нафтогаз України", підготовка до Євро-2012, потреби аграріїв, комунальників, авіабудівників, іпотека.

Із першого наскоку зламати Володимира Стельмаха й Наталю Гребенник Юлії Тимошенко не вдалося. Тому глава уряду вирішила взяти участь у п’ятничному (31 липня) засіданні правління НБУ. На 12.00 у п’ятницю планувався початок зустрічі прем’єра з вкладниками "Родовід Банку" у Міжнародному виставковому центрі - "для оголошення позиції уряду відносно повернення ваших вкладів".

Спочатку керівництво "Родоводу" отримало завдання забезпечити присутність на заході - не багато не мало - 100 тисяч чоловік. Слава Богу, таку массу народу виставковому центру не вмістити, тому рознарядка скоротилася до значно помірніших цифр - близько 25-27 тисяч.

Очевидно, що такий захід означає не що інше, як передвиборний мітинг, під час якого постраждалим вкладникам "Родовід Банку" слід остаточно усвідомити, хто насправді подбав про повернення їх заощаджень.

Тим часом для задоволення потреб усіх постраждалих у "Родоводі" громадян вочевидь недостатньо тих поки що тільки трохи більше 300 млн. грн., які установа нинішнього тижня врешті-решт отримала в рахунок рекапіталізації. Нагадаємо, що уряд на початку липня вніс держоблігації на загальну номінальну суму 9,5 млрд. грн. до статутних капіталів Укргазбанку (3,1 млрд. грн), "Родовід Банку" (2,8 млрд. грн) і банку "Київ" (3,6 млрд. грн.). Та до останнього часу Нацбанк в обмін на "живі" гроші викупив ОВДП на 1 млрд. грн. лише в Укргазбанку.

"Родовід" і "Київ" отримали першу ліквідність лише цього тижня. У середу Нацбанк задовольнив їх заявки на монетизацію ОВДП, внесених до їх "статутників", - відповідно, на 308 млн. і 860 млн. грн. Обсяги заявок погоджувалися з особистого дозволу прем’єра.

Причина такого жорсткого контролю зрозуміла тим, хто знає, що одним із найбільших клієнтів "Родовід Банку" є... Дмитро Фірташ, а точніше - прямо чи опосередковано пов’язані з ним структури. Усього в позичальниках "Родоводу" - близько десятка структур, які отримали кредити на загальну суму майже 2,5 млрд. грн. У забезпечення цих кредитів, крім інших застав, на депозити в установу було свого часу внесено кошти "Укргаз-Енерго" (630-640 млн. грн.) і банку "Кліринговий дім" (560-580 млн.).

Саме цими грошима тепер жваво цікавиться Фірташ, і саме їх повернення побоюється глава уряду, лімітуючи надання банку живих грошей.

Також однією з головних тем останніх консультацій Фірташа в НБУ була реструктуризація виданого Нацбанком рефінансування, в заставі під яке опинилося належне йому майно. Зокрема, йдеться про банк "Надра", який отримав наприкінці минулого року від НБУ найбільші обсяги ресурсів (7,2 млрд. грн.), із яких 4 млрд. грн., як свого часу повідомляв сам Дмитро Фірташ, були видані під його гарантію.

Не виключено, що перезаставленою під рефінансування НБУ виявилася і як мінімум частина з застав у "Родовід Банку" на загальну суму близько 6 млрд. грн., яка належить пов’язаним із Фірташем структурам.

Візити Фірташа до Нацбанку призвели до того, що обидва банки опинилися серед щасливчиків, зобов’язання яких за кредитами рефінансування НБУ можуть підлягати реструктуризації - на термін до семи років і під знижену (з 18 до 12% річних) відсоткову ставку.

Факт підготовки в Нацбанку постанови про можливу реструктуризацію зобов’язань з рефінансування низки банків "ДТ" підтвердив виконавчий директор - директор дирекції з банківського регулювання і нагляду НБУ Василь Пасічник.

За його словами, до першочерговиків, зобов’язання яких перед НБУ можуть підлягати реструктуризації, потрапляють банки, які "мають стосунок до рекапіталізації" (Укргазбанк, "Родовід", "Київ", а також "Надра", Укрпромбанк і "Фінанси та Кредит"). "А на другому етапі ми прорахуємо наші можливості, зокрема й щодо приросту грошової маси, і приймемо рішення стосовно інших банків", - наголосив чиновник.

Проте реструктуризація внутрішніх зобов’язань перелічених вище проблемних банків зовсім не означає розв’язання їх проблем із зовнішніми зобов’язаннями, яке уряд виставив як умову їх рекапіталізації. Так, запропоновані банком "Надра" умови реструктуризації (наприклад, купівля євробондів за 15% від номіналу або списання 60% суми боргу й погашення залишку в липні 2015-го за ставкою 9,5% річних) настільки не сподобалися тримачам його зовнішніх зобов’язань, що вони зажадали усунути від управління банком нинішнього тимчасового адміністратора Валентину Жуковську та відмовитися від послуг фінансового консультанта міжнародного інвестбанку Rothschild, які зайняли, на їх погляд, вочевидь неконструктивну позицію.

В обмін на відсторонення Жуковської один із головних кредиторів і збурювачів спокою - компанія Cargill - навіть пообіцяла скупити борги Укрпромбанку в дрібних тримачів (нині на частку Cargill припадає 80% зовнішніх зобов’язань установи), щоб не виникло перешкод при реструктуризації його боргів.

За деякими даними, клуб кредиторів банку "Надра" обговорює можливість міжнародного судового розгляду з державою Україна, третьою стороною якого мають стати МВФ і НБУ, щодо невиконання державою зобов’язань із рекапіталізації цього банку.

Позицією консультантів із Rothschild незадоволені і в уряді. На офіційному веб-сайті Мінфіну України 10 липня ц.р. навіть з’явилося повідомлення з критикою їх роботи. У ньому стверджувалося, що Rothschild дотримується неприйнятної для держави позиції про потребу особистої участі уряду України в переговорах із кредиторами банку "Надра". І хоча розміщення згаданої вище інформації незабаром назвуть помилковим, неприємний осад, як кажуть, залишився.

У коментарі для "ДТ" директор департаменту Мінфіну з питань участі держави в капіталізації банків Теймур Багіров повідомив, що позиція уряду залишається незмінною: "Рішення щодо банку "Надра" буде прийнято тільки після того, як буде доведено до розуму процес реструктуризації зовнішніх боргів. "Доведено до розуму" - означає підписаний кредиторами документ, із якого зрозуміло, на яких умовах реструктуризуються борги. Кабмін не є стороною переговорів. Кредитори запропонували свої умови, можна обговорювати зустрічні позиції. Гадаю, у результаті переговорів до якогось рішення сторони прийдуть".

За словами Багірова, та ж сама умова актуальна й щодо Укрпромбанку, тимчасовий адміністратор якого надав поки що тільки листа від кредиторів, які висловили готовність домовлятися про умови реструктуризації не до, а тільки після того, як уряд прийме рішення про збільшення, причому істотне, капіталу банку. Також банк є не публічним акціонерним товариством, як того вимагають умови уряду, а ТОВ.

"Нацбанк, крім іншого, запропонував нам розглянути питання про переведення частини пасивів - вкладів громадян - в Ощадбанк. Чи буде затверджено цей варіант, чи якийсь інший, він передбачатиме захист вкладників-фізосіб у повному обсязі. Ми уже відпрацювали практично всі можливі схеми, але раніше вже було прийнято рішення не виносити остаточний вердикт до набрання чинності закону про особливості фінансового оздоровлення банків, який ухвалив парламент минулого тижня. Поданий нами законопроект (№4630) передбачав низку нових доволі ефективних і гнучких механізмів оздоровлення проблемних установ. Побачимо остаточну чинну версію закону - остаточно визначимося з механізмами", - резюмує представник Мінфіну.

Раніше шеф Багірова в.о. міністра фінансів Ігор Уманський повідомив, що його відомство вважає недоцільним входження в капітал Укрпромбанку та розглядає можливість перевести його вкладників в інший банк. Та, за словами виконавчого директора Нацбанку Василя Пасічника, долю Укрпромбанку все-таки остаточно ще не вирішено. Він підтвердив, що НБУ виступив із пропозицією про переведення в Ощадбанк вкладників Укрпромбанку у разі відмови від рекапіталізації останнього. Причому Нацбанк готовий монетизувати ОВДП, що випускаються для покриття відповідних держзобов’язань.

Василь Пасічник стверджує, що переведення вкладників не обов’язково означатиме ліквідацію Укрпромбанку. "Очистивши його баланс, ми отримаємо дуже привабливу для купівлі установу з дуже розгалуженою філіальною мережею і чудовою матеріальною базою. Вважаю, що інвестор для такої структури обов’язково знайдеться", - підсумував виконавчий директор Нацбанку.

А до низки дрібніших банків потенційні покупці вже і так виявляють доволі серйозний інтерес. "У двох випадках (банки "Національний кредит" і "Арма") вже змінилися власники, і найближчим часом, я гадаю, ми виведемо звідти тимчасові адміністрації", - повідомив Пасічник.

Він також пояснив, чому не використовується схема повернення депозитів через кредитування Нацбанком Фонду гарантування вкладів фізосіб. "Активи ФГВФО становлять нині трохи більше 4,5 млрд. грн., тоді як зобов’язання Укрпромбанку перед вкладниками - близько 6,8 млрд. грн. Проста арифметика показує, що для покриття цих зобов’язань і забезпечення мінімальної ліквідності фонду знадобиться кредит НБУ як мінімум на кілька мільярдів.

Цей кредит доведеться обслуговувати, під нього буде потрібне забезпечення, якого у ФГВФО нині немає. Крім того, відповідно до закону про гарантування депозитів, у разі отримання кредиту НБУ адміністративна рада фонду зобов’язана запровадити невідкладний позачерговий збір із комерційних банків. Тобто доведеться додатково оподаткувати банківську систему, яка нині й так перебуває в далеко не найкращому стані", - аргументує позицію НБУ Василь Пасічник.

При цьому він категорично відкинув припущення, що рішення про 100-відсоткову компенсацію вкладів в Укрпромбанку (через схему з Ощадбанком) приймали нібито під тиском високопоставлених чиновників, вклади яких на величезні суми зависли в установі (депозити до 150 тис. грн. у ньому становлять загалом 5,5 млрд.).

"Під час опрацювання різноманітних схем компенсації заощаджень ми проводили численні консультації, зокрема і з міжнародними фінансовими організаціями. Іноземні експерти неодноразово рекомендували нам - і це відображено в численних протоколах і меморандумах, - що ми зобов’язані в нинішній ситуації захистити всіх вкладників", - заявив Пасічник.

Поки чиновники пихтять і напружуються, термін дії мораторію на задоволення вимог кредиторів і вкладників Укрпромбанку минув ще десять днів тому. Із 21 липня банк перебуває в дивній ситуації: рішення щодо його подальшої долі не приймають, і немає серйозних перешкод для судових виконавців, які можуть блокувати коррахунки та операційну діяльність. Як довго ще банк може перебувати в "підвішеному" стані?

Як прокоментував для "ДТ" тимчасовий адміністратор Укрпромбанку Костянтин Раєвський, рішення про подальшу долю установи треба приймати максимально оперативно: у стані, в якому він нині перебуває, банк довго функціонувати не зможе.

"Варіант із некерованим процесом стягнення грошей і активів за рішеннями судів є неприйнятним, оскільки в цьому разі про жодну розумну черговість погашення зобов’язань і ефективну роботу з активами навіть мови бути не може", - попереджає тимчасовий адміністратор Укрпромбанку.

На його думку, найкращим рішенням із погляду дотримання інтересів усіх вкладників, клієнтів і кредиторів була б рекапіталізація банку для відновлення нормальної діяльності. "Це було б найраціональніше рішення, зокрема і з погляду інтересів держави, - стверджує Раєвський. - Тих коштів, що держава повинна безповоротно витратити на виплати вкладникам банку з Фонду гарантування вкладів, у принципі, було б достатньо для поновлення діяльності Укрпромбанку. Та при цьому держава отримує актив - стає власником великого системного банку і при його подальшому продажі цілком повертає витрачені гроші".

"Ми виходимо з потреби прийняти щодо банку оптимальне рішення, але часу для вибору варіантів уже дуже мало. З усіх можливих рішень реалізується найгірше, коли рішення не приймається", - журиться управляючий.

Тим часом невблаганно спливає термін піврічного мораторію й у банку "Надра" (почав діяти з 10 лютого ц.р.). Щойно він завершиться, установа напевно стане об’єктом численних судових позовів, її рахунки серйозно ризикують бути заблокованими, і в такому разі банку навряд чи вдасться уникнути ліквідації.

До речі, у згаданому Багіровим законопроекті №4630 передбачено норму, яка могла б допомогти чиновникам знову відтермінувати прийняття остаточних рішень щодо проблемних банків. Як-от: у ст. 85 Закону "Про банки та банківську діяльність" вноситься поправка, відповідно до якої Національний банк наділяється правом подовжити дію мораторію ще на півроку. Щоправда, чомусь з умовою, що це може статися "після припинення діяльності тимчасової адміністрації". Певне, саме ця нестиковка і бентежить чиновників, які чекають публікації закону в остаточній редакції.

За даними "ДТ", у середині тижня підписаний спікером парламенту Володимиром Литвином документ уже надійшов до секретаріату президента. Питання тепер у тому, чи вважатимуть Віктор Ющенко і його оточення банківський закон достатньо важливим і таким, що заслуговує на позачергове підписання, як це й було обіцяно, в п’ятницю?

P.S.

Вже після того, як цей номер "ДТ" було відправлено до друку, на офіційному веб-сайті президента України було опубліковано закон України №1617-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків".

Згідно з текстом документа, в новій редакції статті 85 закону "Про банки та банківську діяльність" мораторій на задоволення вимог кредиторів банку з тимчасовою адміністрацією може вводитися Національним банком на термін не більше, ніж три місяці.

Однак у прикінцевих положеннях закону №1617-VI міститься норма, яка надає НБУ "право продовжити на термін до шести місяців мораторій на задоволення вимог кредиторів банку, в якому на момент прийняття цього Закону введено мораторій".

Очікується, що одразу після публікації закону у вівторок 4 серпня ц.р. в офіційних друкованих ЗМІ Нацбанк продовжить дію мораторію в Укрпромбанку.