У зв'язку з фінансовою кризою населення масово оголошує дефолти по карткових кредитах. Рівень неповернень уже перевищив 30%. Збільшення фактичного (реального) безробіття, різке скорочення зарплат, а також істотні затримки з їхньою виплатою привели до того, що багато працівників стали не в змозі вчасно та у повному обсязі платити за своїми картковими кредитами. Офіційної статистики про рівень проблемної заборгованості по “кредитках” не існує. Разом з тим, за оцінками учасників ринку, рівень простроченої карткової заборгованості може досягати 30% сумарного портфеля цих кредитів. “Думаю, що по кредитних лімітах (овердрафтах), відкритих до зарплатних карток, проблемна заборгованість становить близько 10%. Банки, які роздавали кредитні картки всім підряд, цілком можуть мати проблемну заборгованість на рівні 20-30%”, - говорить Антон Романчук, голова правління Українського процесингового центру. Цю оцінку підтверджує і Світлана Черкай, заступник голови правління “Ерсте Банку (Україна)”: “Рівень проблемної заборгованості по карткових кредитах становить близько 10% портфеля”. Прикуп Банкіри нагадують: левову частину кредитних лімітів банки відкривали до звичайних зарплатних рахунків, на які організації щомісяця перераховували заробіток своїм співробітникам. При цьому, як правило, будь-які надходження на зарплатну картку в першу чергу йшли в рахунок погашення заборгованості перед банком. Найчастіше кредитні ліміти позичальникам відкривали в розмірі двох-трьох місячних окладів. При цьому співробітники підприємств, що є VIP-клієнтами обслуговуючих банків, могли позичати навіть до п'яти-семи зарплат. У свою чергу, нові гравці карткового ринку кілька років тому почали використовувати агресивні методи просування “кредитного пластику”. Так, одні банки масово застосовували прямі адресні розсилання кредитних карток. Інші фінустанови оформлювали “кредитки” прямо в торговельних мережах, видаючи таким способом споживчі cash-кредити. Банкіри стверджують, що гравці ринку, що застосовували подібні технології, зараз саме і зазнають труднощів. “Стан карткового портфеля дуже сильно залежить від політики банку з видачі цих карток, - констатує Антон Романчук. - Якщо кредитні лінії відкривалися під зарплату, то проблемність портфеля прямо залежить від рівня безробіття. Як правило, людина не платить “по картці”, якщо втратила роботу”. Банкіри відзначають, що стан обслуговування позичальником карткових боргів у такому випадку багато в чому залежить від стану підприємства, де він працює. “Якщо фінансове становище роботодавця наших позичальників стабільне, зарплата виплачується вчасно, то й обслуговування кредитів у нормі”, - відзначає Олег Тищенко, заступник начальника управління розвитку роздрібного бізнесу Укрексімбанку. Разом з тим проблеми чекають банкірів, що проводили ризиковану кредитну політику. “У тих випадках, коли кредитні картки видавали клієнтам з вулиці і рішення приймали не централізовано, ризики можуть бути дуже великими”, - попереджає Євген Дем’янов, заступник директора департаменту продуктів і маркетингу для приватних клієнтів “Райффайзен Банку Аваль”. Відбій Зіткнувшись із неповерненнями, банки вже приступили до згортання карткового кредитування. Так, з початку кризи (жовтень 2008 р.) кількість активних кредитних карток скоротилася вдвічі - до 5,9 млн штук. “Банки намагаються закривати ліміти. Мені, наприклад, довелося боротися за продовження своїх кредитних ліній. При цьому банки значно посилили умови. Не здивуюся, якщо вони почнуть вимагати забезпечення під кредитні картки, скажімо, у вигляді розміщеного депозиту або поручительства”, - говорить Олександр Карпов, директор Української асоціації банків - членів платіжних систем. Зараз лідерами за кількістю “кредиток” в обігу залишаються великі системні банки. Крім того, серед лідерів є й банки з тимчасовими адміністраціями, а також агресивні новачки ринку. Проте левова частина карткового кредитного портфеля припадає на ПриватБанк. Заборгованість населення за картковими кредитами перед цією фінустановою на кінець першого півріччя поточного року досягла майже 7 млрд грн. Таким чином, можна припустити, що сукупний картковий кредитний портфель банківської системи в цілому становить близько 10 млрд грн. Тим часом у ПриватБанку заявляють про подальше просування карткових кредитів. “Ми продовжуємо розвивати напрямок кредитних карток. Навіть у період кризи ми не припиняємо їх видачу, - говорить Роман Негінський, керівник бізнесу з роботи з торговельними підприємствами ПриватБанку. - Якість портфеля по кредитних картках у цілому краща, ніж по споживчих кредитах. Якби в нас були серйозні проблеми, напевно, ми б не продовжували розвивати цей напрямок”. До речі, недавно НБУ оприлюднив статистику по ринку кредитних карток за підсумками II кварталу 2009 р. Дані свідчать про продовження спаду в цьому сегменті. Так, у цей період продовжилося скорочення кількості активних карток в обігу - ще на 1 млн шт. - до 29,7 млн карток. Крім того, на 5,5 тис. одиниць стало менше POS-терміналів - до 102 тис. одиниць. Зважаючи на все, ця тенденція збережеться найближчим часом - адже однією з останніх постанов Нацбанк заборонив збитковим банкам випускати нові кредитні картки і відкривати кредитні ліміти. Незважаючи на збільшення “проблемності” карткових портфелів, банкіри відзначають їх більш високу якість у порівнянні з валютними кредитами. “Це пояснюється відсутністю курсових ризиків для позичальників, адже карткові кредити видавалися в гривні”, - відзначає Євген Дем’янов. А от Олег Тищенко наводить інші аргументи: “Так як карткові кредити є беззаставними, позичальник, що має кілька кредитів, у випадку нестачі фінансів скоріше припинить платити по картковому кредиту, ніж іпотеку”. Нагадаємо: раніше вітчизняні банки були змушені реструктурувати близько 30% сукупного портфеля валютних авто- і іпотечних кредитів. Згідно з офіційною статистикою НБУ, питома вага проблемних кредитів по банківській системі в цілому не перевищує 6% обсягу сукупного кредитного портфеля. Примітно, що в країнах Західної Європи та у США теж спостерігається безпрецедентне зростання дефолтів по кредитних картках. За оцінками МВФ, близько 14% заборгованості по споживчих (карткових) кредитах у США ($266 млрд) є безнадійною. У Європі аналогічний показник становить 7%, або $177 млрд. При цьому найбільші збитки несе Великобританія, оскільки саме в Туманному Альбіоні населення найбільш активно користується кредитними картками. Так, рівень списань у травні збільшився до 9,37% загального обсягу кредитів. Тоді як рік тому цей показник не перевищував 6,4%. У результаті дефолтів по кредитних картках у США найбільших збитків вже зазнали банки Citigroup, Bank of America, JP Morgan і Wells Fargo. При цьому учасники ринку очікують погіршення ситуації. Банки вже значно зменшили обсяги видаваних “кредиток”. Наприклад, найбільший оператор кредитних карток Великобританії - банк Barclays - повідомив про скорочення кредитних лімітів і жорсткість вимог для нових власників кредитних карток. Банкіри… … про виваженість Ігор Шевченко, директор департаменту організації продажів продуктів роздрібного бізнесу банку “Фінанси та Кредит” - Незважаючи на значну емісію кредитних карток, обсяг портфеля карткових кредитів у нас невеликий. Це пов'язано з тим, що ми з самого початку намагалися не відкривати великих лімітів на одного позичальника, кредитували співробітників своїх гарних корпоративних клієнтів. Так, величина кредитного ліміту на одного позичальника не перевищувала 12 тис.грн. Таку заборгованість плюс процентні виплати клієнт повинен гасити протягом трьох років. Тобто на місяць позичальник сплачує за кредитом менше 400 грн. - це цілком посильна сума, навіть в умовах значного зниження щомісячних доходів. Як результат: рівень проблемних карткових кредитів у нашому банку не перевищує 5%. Це якщо рахувати за методикою Нацбанку. І навіть згідно з міжнародними стандартами рівень “проблемки” у нас не перевищує 15%. Це непоганий показник, якщо врахувати, що по ринку в цілому частка проблемної заборгованості по карткових кредитах на сьогоднішній день набагато перевищує 30% портфеля. … про навантаження Олексій Руднєв, начальник управління роздрібного бізнесу “ОТП Банку” - Якість карткових кредитних портфелів банків дуже сильно різниться. За нашими оцінками, у фінустановах, які найбільш агресивно просували свої карткові продукти, роздаючи їх праворуч і ліворуч, зокрема, через адресні розсилання, агентські схеми, рівень дефолтів може досягати навіть половини портфеля карткових кредитів. Ми, наприклад, часто видавали кредитні картки “у навантаження” своїм позичальникам з іпотеки. Ті, які пішли на реструктуризацію іпотечних позик, мають можливість реструктурувати і заборгованість по картковій позиці. Для цього вже розроблений спеціальний комплексний продукт.
|