Виявляється, сучасне господарське життя дає дещо несподівані способи формування ціни. Усе це відбувається не лише завдяки проникненню усталених моральних засад в економіку, але й з огляду на її виразну "соціалізацію".

У чому тільки не звинувачують глобалізацію. Але одним із її очевидно позитивних наслідків, ще недостатньо вивченим, є формування і утвердження доволі цікавого феномену комерції - справедливої торгівлі. У цьому словосполученні немає нічого дивного, оскільки чимало найдивніших і несподіваних явищ у цьому світі мають право називатися "справедливими", навіть - війни, то чому б не бути справедливій торгівлі?

Торговельні угоди - це наша щоденна реальність. Чи купуємо ми яхту, чи дешевого пиріжка, все це мовою правників - комерційна угода. Але у процесі купівлі є ще щось важливе - вибір. Кожна наша покупка - це своєрідні вибори, щоправда, з віддаленими результатами. Витрачаючи гроші, ми немов би віддаємо частку економічного потенціалу тій чи іншій компанії, а у її особі - тій чи іншій господарській концепції. То чи не можна зробити так, щоб, купуючи певні товари, ми підтримували економічно відсталі регіони та їх населення, а не транснаціональні корпорації з безмежними і безжалісними амбіціями? Із розвитком міжнародної торгівлі чимало фахівців від комерції, особливо з країн із колоніальним минулим, виявили цікавий феномен: торгівля розвинутих країн із країнами третього світу не приносить останнім очевидної користі. Вихід мало розвинутих країн на європейські та навіть світові ринки мало змінив соціальне та економічне становище їх населення. Теорія бізнесу в пошуках пояснення спробувала поєднати "підприємницьких дух" Заходу з ідеями прихованої підтримки та толерантності, які властиві Південно-східному регіону. З’явились концепції соціальної економіки і соціального підприємництва...

Перші спроби налагодити тоді ще альтернативну торгівлю з найбіднішими громадами світу відбулися ще в 40 роках ХХ століття. Американська неприбуткова організація "10 000 сіл" спробувала торгувати з найбіднішими країнами Африки, Азії та Латинської Америки. Цей почин підтримала британська благодійна організація Оксфам.

Усе почалось із простого. Ремісничі вироби, виробництво яких запропонувала ця благодійна організація, завдяки вмілій рекламі на Заході, стали предметом моди. Західні споживачі почали усвідомлювати, що, купуючи їх, вони реально допомагають бідним. Бідні побачили можливість жити і заробляти. Вишиті блузки, сорочки, серветки, шалі, панчо, сувеніри та маски враз стали все більше популярними у західному світі. Незабаром настала черга продовольчих товарів, таких як чай, кава, банани, какао, перець та інші приправи. Продавці цих товарів, керуючись високоморальними засадами, прагнули створити систему, яка б допомагала не корпораціям, а бідним. Почався рух за справедливу торгівлю.

Але справжній початок справедливої торгівлі вже на засадах Fair Trade (таке лого отримала справедлива торгівля) організували голландські фірми, які торгували з країнами Латинської Америки кавою та какао. В основі Fair Trade голландські прихильники справедливої торгівлі заклали своєрідний Декалог: не дискримінувати виробників; транспарентність (прозорість усіх угод і цін); сприяння формуванню місцевого потенціалу; чесна закупівельна ціна; підвищена свідомість та інформованість покупців; тендерна рівність; гідні умови праці; регламентована й обмежена дитяча праця; збереження довкілля та торгове партнерство. В 1997 році було створено світову організацію FLO (Fair Trade Labeling Organization International), яка є координатором справедливої торгівлі у світі. Саме ця організація видає сертифікати учасника Fair Trade та дозвіл на використання спеціального торгового знаку.

Ключове питання Fair Trade - справедлива, чесна ціна. FLO встановила певні стандарти ціноутворення на більшість продуктів, які є предметом Fair Trade торгівлі. Але й ці стандарти не є догмою, а лише канвою при укладенні конкретних умов. "Справедлива ціна", для прикладу - кави, базується на зважених регіональних витратах, які становлять 32% закупівельної ціни. А далі - "усім сестрам по сережці": торгівля - до 24%, імпортні процедури - 10%, страхування та гарантії платежів - 10%, переробка і транспортування - 20%, соціальний платіж для місцевої громади - 4%. Тому для кави арабіка мінімальна "справедлива ціна" минулого року становила 1,26 американського долара за лібр (453 грамів), а за цю ж кількість кави соціальна премія громаді становила 10 центів, а у випадку екологічної продукції - спеціальна премія виробнику 20 центів. Тепер придивіться до цін у супермаркетах!

Особлива тема справедливої торгівлі - соціальна премія. Ця соціальна премія - платіж, який надходить від продавця до громади, але долю якого вирішує виробник. Він може скерувати його місцевій школі або кооперативу, церковній спільноті або ж громадській їдальні. У різних регіонах вона має різне, але однозначно корисне використання. Часто це навчання новим методам роботи, облаштування доріг та інфраструктури, розвиток освіти чи медичного обслуговування. Відомі Fair Trade організації часто встановлюють власні премії і надбавки, спрямовані на соціальний розвиток.

Традиційно Fair Trade торгівля охоплює дуже специфічну, "колоніальну" групу товарів. Сьогодні у світі діють 632 сертифікованих організацій Fair Trade, які співпрацюють із 1,5 мільйона фермерами та приватними виробниками з 58 країн світу. У позаминулому році за принципами "справедливої торгівлі" було продано 230 тисяч тонн бананів, 62 тисячі тонн кави, 7 тисяч тонн какао, 5 тисяч тонн чаю та 4 тисячі тонн рису. Відчутною і все зростаючою є кількість проданого цукру, прянощів, ремісничих виробів та навіть спортивного інвентарю. Загальна виручка від "справедливої торгівлі" перевищує 2,3 мільярда євро.

Участь у мережі "справедливої торгівлі" сприяє соціальному розвитку сільських територій. Важливе значення має особлива підтримка FLO принципів екологічного землеробства, адже екологічно орієнтовані технології забезпечують підвищення цін. Наявність соціальних доплат та премій сприяє розвитку кооперативного руху серед найбідніших селян. У багатьох регіонах окремі продукти тропічного або субтропічного землеробства (кава, шафран, прянощі), за підтримки FLO та спеціальних міжнародних програм адаптації, можуть сприяти витісненню вирощування наркотичної сировини.

У європейських супермаркетах, навіть у наших найближчих сусідів - у Польщі, Чехії, Словаччині можна натрапити на продукти, охоплені принципами Fair Trade. Усі вони мають специфічний логотип та текстову вказівку - Product Fair Trade. І хоча упаковка та рекламне супроводження продуктів "справедливої торгівлі" значно відстає за яскравістю, видовищністю та агресивністю (це також своєрідний підхід економії на рекламі), покупці вже знають їх добрі споживчі якості. Всього в Європі цією продукцією торгує понад 55 тисяч супермаркетів та 2,8 тисячі спеціалізованих пунктів торгівлі.

Поширенню принципів "справедливої торгівлі" сприяє понад 100 тисяч волонтерів. Найбільш поширений новий напрямок торгівлі у Німеччині, Швейцарії, Великій Британії та "у себе вдома" в Нідерландах.

Напевно, нашій торгівлі з її своєрідним невгамовним апетитом до високої торгової маржі та прагненням обдурювати споживачів ще далеко до принципів та практики "справедливої торгівлі". Але й про банан та наявність в нього слизької шкірки ще два десятки років тому ми знали лише з кінофільмів! За прогнозами експертів FLO, Fair Trade скоро знайде місце й у наших супермаркетах. Особливо, коли до нас на засадах конкуренції, а не домовленостей, прийдуть західні торгові мережі.

Проте, можливо, й нашим бізнесменам слід придивитись до принципів Fair Trade. Адже, якщо пристосувати їх до нашої відносно динамічної харчової промисловості та доволі не багатого споживача - можна вибудувати таку продовольчу мережу, якій можна буде тільки позаздрити, або ж помріяти...