Перевірка банків першої групи показала, що загальна потреба в докапіталізації цих фінансових установ - 24,7 мільярда гривень. За різними оцінками, усій банківській системі країни необхідно буде збільшити капітал на суму від 50 до 70 мільярдів гривень. Уряду передбачається виділити тільки 44 мільярда гривень на докапіталізацію. Уже зараз багато аналітиків говорять, що не всі банки зможуть збільшити капітал. Однак у цій ситуації є фінустанови, яким взагалі не потрібно негайно шукати кошти на збільшення капіталу в акціонерів або в держави. Саме тому "Дело" склало рейтинг банків за рівнем достатності капіталу.

Виявляється, у кращих умовах не найбільші за розміром активів банки. Найчастіше це або ті з них, яким збільшили капітал іноземні акціонери, або ті, хто не займався активною видачею ризикових кредитів фізичним особам. Так, лідером рейтингу за достатністю капіталу виявляється БТА Банк із показником 0,527. За ним іде Ощадбанк із показником 0,275, далі - банк "Фінансова ініціатива" з показником 0,230, потім Сітібанк Україна - 0,218.

При цьому державні банки фактично змогли потрапити в цей рейтинг завдяки тому, що в грудні минулого року уряд значно збільшив їхній капітал. Так, капітал Ощадбанку було збільшено на 11,7 мільярда гривень - до 15,47 мільярда, а Укрексімбанку - на 3,7 мільярда гривень - до 4, 5 мільярди. БТА Банк значно збільшив капітал за рахунок казахстанських акціонерів.

Фінустанови з високим рівнем достатності капіталу не тільки можуть спокійно себе почувати у важкі для всього ринку часи. Більше того, вони одержують конкурентну перевагу, тому що можуть оперативно виконувати платежі, що клієнти тепер особливо цінують. "У банків, які можуть виконувати платежі в точно призначений день, з'являються нові клієнти. Найчастіше це корпоративні клієнти, які раніше обслуговувалися в банках, де тепер введена тимчасова адміністрація", - розповідає голова правління Терра Банку Сергій Щербина.

Зростання активів виявилося віртуальним...

Дотепер банкірам вистачало джерел для поповнення капіталу, у випадку якщо активи росли занадто швидко. Багато фінансових установ одержували настільки серйозний прибуток, що за необхідності збільшували капітал. Однак осінь минулого року піднесла фінансовій системі неприємний сюрприз. Активи банків значно виросли, хоча нові кредити фактично не видавалися. Це пояснюється зростанням курсу долара, адже саме в цій валюті була видана значна частина кредитів. З початку жовтня 2008 року до початку січня 2009-го офіційний курс долара виріс на 58,7% (з 4,85 гривні до 7,7 гривні). При цьому реальне кредитування в період з жовтня по листопад було значно знижене, а деякими фінустановами і зовсім припинене. Банки опинилися в парадоксальній ситуації. Нові кредити не видаються, а зростання активів настільки значне, що банку необхідно збільшувати капітал.

Неповернення стали новою реальністю

Одночасно з віртуальним зростанням активів банки зіткнулися зі зниженням реальних платежів по кредитах. Так, за даними НБУ, рівень проблемних кредитів за минулий рік збільшився з 1,31 до 2,27% від загального розміру активів усієї банківської системи. В абсолютному вирахуванні обсяг проблемних кредитів виріс за минулий рік у три рази - з 6,35 до 18,02 мільярда гривень.

Однак, за даними колекторських компаній, ситуація набагато гірша - загальний обсяг прострочених кредитів тільки по позиках, виданих фізичним особам, становить близько 40 мільярдів гривень, це близько 15% від кредитів громадянам. Для того щоб убезпечити себе від нових неповернень, банкіри змушені були майже весь отриманий прибуток заморожувати як резерви під проблемні кредити.

Це позбавило банки ще одного джерела надходження коштів - прибутку. "Якість раніше виданих кредитів з економічним спадом і зниженням доходів населення стрімко погіршується. Приміром, менеджмент УкрСиббанку недавно озвучив цифру - 12% проблемних кредитів. Поряд зі зниженням доходів банку і переоцінкою доларових кредитів за новим курсом зниження якості активів приводить до збитків, що, у свою чергу, негативно впливає на капітал.

Тому фінустановам потрібна рекапіталізація", - говорить старший аналітик ринку облігацій інвестиційної компанії Phoenix Capital Марія Майборода.

Чи існує надійне джерело?

Зростання курсу долара зневірило багатьох вкладників у стабільності національної валюти, і люди почали масово забирати свої депозити з банків. Банкірів не врятував навіть мораторій на дострокове повернення вкладів, введений Нацбанком. Усього з початку жовтня депозити фізичних осіб у гривні зменшилися на 26,72 мільярда гривень, або на 21,1%, а депозити фізичних осіб у валюті - на 3,46 мільярда доларів, або на 22,09%.

Хто як вирішує проблему

Багато банків, зіткнувшись із усіма нинішніми проблемами, просто змушені збільшувати капітал. Причому не всім вдається зробити це самотужки. Дочірні банки іноземних фінансових установ збільшують свої капітали за рахунок материнських банків. Інші банки змушені просити грошей на докапіталізацію в держави. Наприклад, Родовід Банк звернувся по допомогу до уряду, подібне питання на зборах акціонерів збираються розглянути і власники Укргазбанку.

Державним банкам - Ощадбанку та Укрексімбанку - уже були надані кошти для збільшення капіталу ще в грудні минулого року. Інші змушені шукати нових акціонерів. Так, Промінвестбанк, проблеми якого почалися восени минулого року, тепер належить не Володимиру Матвієнкові, а російському Зовнішекономбанку. Зважаючи на все, частина фінустанов і далі змушена буде шукати нових інвесторів або просити кошти у держави.

Спокійно зможуть пережити ці часи банки, у яких збалансовано кілька важливих показників. "Зараз краще тим банкам, у яких не тільки високий рівень достатності капіталу, але й збалансована якість портфеля кредитів і портфеля пасивів", - вважає заступник голови правління банку "Контракт" Павло Крапівін.