БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ
підручник
РОЗДІЛ 1. СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
1. Сутність та основні принципи діяльності комерційного банку.
2. Види комерційних банків.
3. Порядок реєстрації комерційного банку та ліцензування його діяльності.
4. Організаційна структура комерційного банку.
5. Доходи, витрати та прибуток банку.
6. Стратегія комерційного банку та складові успіху його діяльності.

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ
підручник
РОЗДІЛ 1. СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
1. Сутність та основні принципи діяльності комерційного банку.
2. Види комерційних банків.
3. Порядок реєстрації комерційного банку та ліцензування його діяльності.
4. Організаційна структура комерційного банку.
5. Доходи, витрати та прибуток банку.
6. Стратегія комерційного банку та складові успіху його діяльності.

13.3. ОРГАНІЗАЦІЯ РЕВІЗІЙНОЇ РОБОТИ В НАЦІОНАЛЬНОМУ БАНКУ УКРАЇНИ
Ревізії діяльності установ і структурних підрозділів Національного банку України, підвідомчих йому підприємств і організацій здійснюються Управлінням внутрішніх ревізій. Це управління є самостійним структурним підрозділом Національного банку України, якому підпорядковуються ревізійні відділи при регіональних управліннях. Очолює Управління внутрішніх ревізій начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї Головою Національного банку України або його першим заступником, котрому підпорядкована робота з кадрами. Отже, структура ревізійного апарату Національного банку України побудована так, що забезпечує незалежність ревізорів від керівників об'єктів, що ревізуються та перевіряються.

ВНУТРІШНІ РЕВІЗІЇ
13.1. СУТЬ І ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ КОНТРОЛЮ

Контроль є складовою частиною управління суспільним відтворенням. Будь-яке суспільство не може нормально функціонувати і розвиватися без чітко організованої системи контролю за виробництвом і розподілом суспільного продукту та іншими сферами суспільного життя.

12.6. ПОРЯДОК ПОДАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ
Звітність складається і подається за визначеними адресами установами Національного банку України, комерційними банками — юридичними особами, філіями всіх комерційних банків, що є резидентами і нерезидентами України, включаючи філії іноземних банків. Банки подають, залежно від видів, звітність: засновникам, учасникам — відповідно до установчих документів; Національному банку України; органам державної статистики; податковим органам; іншим користувачам у випадках, установлених чинним законодавством.

12.5. ФІНАНСОВА ТА СТАТИСТИЧНА ЗВІТНІСТЬ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Склад і зміст фінансової та статистичної звітності комерційних банків насамперед визначається тим, що вони безпосередньо здійснюють обслуговування юридичних та фізичних осіб, виконують широкий спектр банківських операцій.

12.4. СТАТИСТИЧНА ЗВІТНІСТЬ УСТАНОВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
Крім фінансової звітності, складаються також форми статистичної звітності, які дають окремим користувачам детальнішу інформацію стосовно окремих статей основної звітності, додаткову інформацію для поглибленого розкриття функцій та операцій Національного банку України.

12.3. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ УСТАНОВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
Як уже зазначалося, склад та зміст звітності установ Національного банку України значною мірою визначається тими функціями й операціями, які він виконує як центральний банк країни. Але, як і в інших видах економічної діяльності, однією з основних форм звітності банків є бухгалтерський баланс.

12.2. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗВІТНОСТІ БАНКІВ
Залежно від цілі використання показників звітність банків поділяють на державну статистичну звітність та банківську звітність.
Державна статистична звітність подається банками усіх видів та форм власності, включаючи Національний банк України, місцевим статистичним органам за формами і в порядку, встановленому Державним комітетом статистики України відповідно до чинного законодавства з питань державної статистики.

ЗВІТНІСТЬ БАНКІВ
12.1. СУТЬ, ПРИЗНАЧЕННЯ І ЗНАЧЕННЯ ЗВІТНОСТІ

Звітність як складова методу бухгалтерського обліку є його завершальним етапом. Поділ бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський, кожний з яких має своє призначення і відіграє свою роль в управлінні, передбачає використання узагальнених показників банківської діяльності та стану грошово-кредитного ринку, призначених як для внутрішніх, так і зовнішніх користувачів інформації. Для зовнішніх користувачів насамперед призначається фінансова (бухгалтерська) звітність, котра використовується також самим банком. Фінансова звітність являє собою систему езаємозв 'язаних узагальнених показників, що відображають фінансовий стан та результати діяльності банку за звітний період. Вона складається з допомогою підрахування, групування і спеціального оброблення даних поточного бухгалтерського обліку.

11.5. МЕТОДИЧНЕ І НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БАНКАХ
Методологічне керівництво бухгалтерським обліком у банках здійснює Національний банк України, який з урахуванням загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів та стандартів, чинного законодавства України встановлює єдині правила бухгалтерського обліку в банках на базі комплексної автоматизації та комп'ютеризації. Національний банк розробляє та затверджує план рахунків бухгалтерського обліку в банках, інструкції щодо його застосування, інші нормативні акти з питань бухгалтерського обліку та.< звітності, що входять до його повноважень. Нормативні документи з питань банківського бухгалтерського обліку і звітності, що використовуються в державній статистиці, погоджуються з Державним комітетом статистики України.

11.4. ПЛАН РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БАНКАХ УКРАЇНИ
Рахунки бухгалтерського обліку слугують не лише джерелом інформації про господарську діяльність, а й основним джерелом контролю за відносинами, які складаються між банком і державою, між банком і його клієнтами, іншими зовнішніми користувачами облікової інформації. Зауважимо, що для самого банку необхідна певна систематизація рахунків, яка б давала змогу обгрунтовано контролювати та аналізувати його фінансово-господарську діяльність як у цілому по банку, так і стосовно його філіалів. Це досягається за допомогою єдиної системи рахунків бухгалтерського обліку і єдиних вимог щодо здійснення обліку на них. З цією метою Національним банком України розроблено спеціальний перелік рахунків, який називається планом рахунків бухгалтерського обліку. В основу побудови плану рахунків покладено загальноприйняті принципи та міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.

11.2. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БАНКАХ
Організація бухгалтерського обліку в банках базується на використанні загальноприйнятих у міжнародній практиці принципах. Основними принципами бухгалтерського обліку є: І. Принцип безперервності діяльності. Він означає, що банківська установа постійно функціонує і продовжуватиме свою діяльність у майбутньому необмежений період.

11.3. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БАНКАХ
Бухгалтерський облік у банківській системі України організується Національним банком з урахуванням діючих у міжнародній практиці принципів та стандартів бухгалтерського обліку та чинного національного законодавства.

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ -ЦЕНТР МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БАНКАХ
11.1. СУТЬ І ВИДИ ОБЛІКУ

Для нормального функціонування будь-якої ланки економіки необхідно, щоб суб'єкти господарювання мали правдиву, об'єктивну інформацію про стан матеріальних та фінансових ресурсів як на своєму підприємстві, в товаристві чи організації, так і в партнерів. Таку інформацію дає облік, який не тільки відображає реальні господарські процеси, а й активно впливає на них. Отже, облік — це важлива функція управління господарством. У ній одночасно поєднуються різні види управлінських робіт, завдяки чому облік виконує такі важливі функції, як інформаційну, контрольну та аналітичну.

10.2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ
Грошові розрахунки є необхідним елементом розширеного відтворення, кінцевою ланкою у процесі реалізації суспільного продукту. Грошові розрахунки можуть здійснюватися як у готівковій, так і в безготівковій формах.
Організації розрахунків із використанням безготівкових грошей надається перевага порівняно з платежами готівкою, оскільки в першому випадку досягається значна економія на витратах обігу. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяє розвинута мережа банків, а також заінтересованість держави в їхньому розвитку.
Безготівковими є розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші списуються з рахунку платника і зараховуються отримувачу.

9.5. ФОРМИ ПОБУДОВИ ТА ОСНОВИ АНАЛІЗУ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ
Після оцінки достовірності інформації та використання методів часових і вартісних виправлень і регулювання даних, які відповідають методиці складання платіжного балансу, дані поточного рахунку балансуються з його фінансовим покриттям і складається платіжний баланс України.

9.3. ПРИНЦИП ФОРМУВАННЯ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ
Основний принцип формування платіжного балансу полягає у відображенні кожної операції, що проводиться двома рівними за величиною проведеннями, тобто кожному руху матеріальних засобів протистоять відповідні зміни фінансових вимог або зобов 'язань.

9.4. ІНТЕГРОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

9.2. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ
Статистика платіжного балансу повинна мати певну узгоджену структуру, якомога більше пристосовану для реалізації цілей макроекономічної політики (в тому числі і формування напрямів її розвитку). За своїм призначенням та методологією складання платіжний баланс має збалансовувати обсяги зовнішньоторговельної діяльності країни за видами з обсягами розрахунків.

9.1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

Платіжний баланс — це структура макроекономічних показників, яка відображає результати зовнішньоекономічної діяльності держави за відповідний період та джерела її фінансування.
Термін «платіжний баланс» здебільшого асоціюється з потоками товарів та послуг, тобто з торговельним балансом. Однак зовнішньоекономічні зв'язки більш диференційовані. Вони відображаються цілою системою рахунків, що охоплюють усі надходження з-за кордону та платежі за кордон. Переказ заробітної плати працюючих за кордоном родичам на батьківщину, різного типу трансферти (безоплатні надходження та видатки), переливи та накопичення капіталів, зміни міждержавної взаємозаборгованості тощо — все це і є складовими платіжного балансу країни.